ЗАВТРА ПИШУ ЗАЯВУ НА ЗВІЛЬНЕННЯ К А Й Ф
Пангея 🇺🇦 — ЗАВТРА ПИШУ ЗАЯВУ НА ЗВІЛЬНЕНН...
вітаю і трохи заздрю 😍
Я до цього йшла майже 8 років 🥲
Ну добре пару років на роботу накину, нехай 5 😅
Але я занадто засиділась в університеті
Similar Posts
Мої колеги в Україні заздрять мені, що я можу йти на роботу. Вони ж вже 4й рік на дистанційці...
В мене майже повністю зник через 3 роки на роботі, де не треба писати від руки. Тому надія є))
4 роки в компанії, моє найтриваліше місце роботи. До цього максимум був рік і пару місяців.
Ого
Ось це так ніхуя собі
"добрий день, я пишу заяву на звільнення")
Завтра йду на роботу працювать і розмовляти з оцима довбнями стосовно мого звільнення
Думаю ще пару років накине, бо судді у нас здебільшого це ватні гімноїди
2019, Сельджук, Туреччина. моє вперше "поїхав закордон" після кількох місяців їбанутої роботи на трубці. щойно почались стосунки що триватимуть більше трьох років. після поїздки - пара важливих рішень.
здавалось, все нарешті стане добре після кількох років вакханалії.
останній "нормальний" рік
Думав чи писати це, чи ні. Отже, напишу
Мене аміназином гасили наприклад
Відновився десь за років 15 після того майже
В вас все буде добре. 100%
В мене так було з одною роботою, першою серйозною, - 3.5 роки.
Потім кілька робіт по пару місяців і зараз 7 років (буде в січні) в одній компанії, безвилазно :)
Вперше за багато років пішла в боулінг
Навіть повибивала декілька страйків 🥹
Мені було так добре, а тепер, повернувшись додому, якось поплавило
Завтра останній вихідний перед пиздецем на роботі, я їбала таке
Ну штож… зараз йду на третю пару… найгіршу, готова знаньбитись на сто років вперед 🙂 головне, що я підготувала себе до цього хоч трохи
Дочитав довідник "Без паніки!".
Доволі поверхнева робота, зовсім для "домогосподарок".
Якщо ви не спали на ОБЖ у школі і жили в Україні останні пару років, то майже нічого нового ви тут не дізнаєтесь.
Добре, треба йти спати, в нас на годину більше часу) та й тобі на роботу завтра)
перша робота і перше звільнення, чудово цей рік завершую гиги
йшов другий рік роботи в школі, вже навіть другий семестр, я досі проводжу неділю (з ранку до вечору) з думками типу
"сука завтра знов туди йти"
"можна я зникну і нікуди не піду"
У мене настрій ностальгії пішов далі, ретро музон і те відео про котів 72го року
Ще трохи і Коломбо передивлюсь пару серій (завтра?)
Блін Хаус з настільки таких часів коли делулу безпечним світом ще і моєму житті існувала що шось зловила такий знаєте подих глибокий і думи мої думи мої
Ночі, блу
В мене на роботі вже пару років наймають Проджект менеджерів, і девелоперів в Мексиці.
Кароч є один штрих, з яким ми майже 15 років не спілкуємось, бо він кончене мудило. І от мені його приніс фейсбук. Він вже декілька років трейсить чужі арти і називає фанартом та «своїми роботами». Десь із пару сотень картинок під копірку. На дорогі маркери грошей вистачає, а на порядність — ні.
але та, після роботи йти (точніше бігти) на концерт це трохи напряжно, добре, що більше такого не буде, хоча в травні…
У всесвіті Фундації Азімова є робот, якому кілька тисяч років. У всесвіті ЗВ це - R2D2. Але ЗВ охоплює занадто малий проміжок часу. Всього пара поколінь людей. Років може 50?
Завтра на ринок і на роботу, за яку не заплатять...ну, за то взуття собі куплю, а то в цьому я вже ходжу років 5-6 напевно.