Вуха Гаррі Стайлса 🇺🇦 — Пару місяців тому записала доз...

Думаю написати довгопост, про вибори декана на одному з факультетів. Історія дуже захоплива, а часу вже пройшло достатньо, тож можна дещо росказати. З іншого боку багато деталей можуть вказати на мене і станеться діанон, хоч тут наче і закрита мережа. Навіть не знаю, як краще зробити. Що думаєте?

я не знаю точну історію походження цієї чашки

вона не моя, вона моєї мами. і думаю вона її не купувала, а їй зробила подарунок клієнтка з Херсона колись давно, бо чашку пам'ятаю ще з часів задовго до війни 👀

Польську) почала на початку вторгнення, бо думала що якщо доведеться родину вивозити то краще знати трохи мову. Врешті ніхто нікого не вивозив, але я втягнулась 😅

Тепер пропрацювала вже майже 5 місяців, отримала вже трохи дозволу, і на проектах мене в в принципі мене хвалили. Тому думаю чи варто сказати про підвищення, чи зробити КРІ до травня?

Історія, як Томас води попити хотів.

*ноги не мої, дозвіл на публікацію отримала*

Думала це варення, а виявилось мама зробила цілу банку пюре типу дитячих 🥰

О, думала мамі купити, бо слово детектив побачила. Наразі зай прочитає інші історії, а далі буде видно.

Історія про те яка я донька. Діалог з мамою:
М: ти приїдеш у середу?
Я: а щось сталось що треба приїхати?
М: ну я думала що ти будеш, значить тоді у вихідні
Я: та я не планувала, а в середу нащо?
М: в мене дн взагалі то.

Вона посміялася, а мені було кабзда соромно, бо за роботою забула про дн мами.

Розкажу, як моя мама втратила коротку пам'ять, для нас всіх це була повчальна історія. ⬇️

Дякую. Думаю я трішки отримав оргазм

Ага, сьогодні згадалось, моя бабуся досі пам'ятає ту історію і досі злиться

Я колись бачила історії, де люди розповідали, що в дитинстві приходили на дн, а мама іменинника не давала їсти, якщо подарунок був бідний, і там люди не вірили! А я згадую як бігала навколо того будинку і думаю що все буває

У мене до фільму одне питання "ЯКОГО БІСА???"
Мама думала, що буде страшно :D

Сьогодні мала змогу цілий день спостерігати за написанням нової історії і навіть мені дозволили трішки взяти участь. Які висновки я зробила? #укррайт звертаюсь до вас. Ви сонечка, які зберігають і розширюють українську культуру. Ваші історії дарують неперевершені враження. Дякую за ці відчуття!

Я теж так думав, допоки не вирішив себе зробити мінімально корисним для мобілізації

Загалом, якщо ви підете вчитися, пару місяців у вас піде на теорію, тож рекомендую йти за пару місяців від того, як у вас буде вільний час поїздити

Увага! Дякую за увагу. Ото я думала, що це одна я сьогодні така везуча з неочікуваними подарками буду, а тут мені дзвонить мама і радіє десь так само як я зранку. Я знала, що мій тато вміє дивувати маму. У нього це завжди виходило, але схоже, що сьогодні він перевершив сам себе.

Звісно ж, там була вже ціла родина, нова рідня - моя мама, сестра і я

Вона ще більше польською розмовляла, але я звик, норм

Після Чорнобилю одразу померла

Мама не вбивала, просто змела її)
Навіть якщо це було мухоловка, то мама думала, що це сколопендра та знала, що вбивати її немає сенсу, краще швидко змести та й все)

Розкажіть мені історію, коли думали що вийде фігня/провал, а це вилилося в щось класне

Мама, мама, дивись я в телевізорі. Ну тобто в журналі...

Сьогодні в "Локальній історії" опублікували мою статтю "Звичайний "ворог народу". Типова історія українця в СРСР"

localhistory.org.ua/texts/kolonk...

додивилася Yona of the Dawn/Світанкова Йона і чому, ну чому це аніме отримало лише 1 сезон і коротеньку OVA??? це найкраще, що я бачила останнім часом, 100000000/10

думала, що ридатиму на історії синього дракона, але ридала на історії жовтого. ці коти заслуговували кращого 😭😭

Як же я ненавиджу росню
Щоразу під час обстрілу намагатися додзвонитися мамі і панікувати коли вона не відповідає
І думай: на роботі чи щось сталося
І ця тривога нікуди не дівається

Думаєте, ми вигадали історію про зустріч з контрабандистом з іншого світу? 😏

Думаю це місто мені ідеально підійде для історії. Дякую!

Сьогодні для нашої родини визначний день.
Мама повертається жити додому, в Балаклію.
Дякую усім причетним за боротьбу, зусилля та життя, за те, що ви зробили це можливим.