хотіла полуниці пошукати, а в нас щось мало хто її продає, чи то з самого ранку треба йти, або під вечір вже, але вже абрикоси, персики і нектарини є, це взагалі моя любов 🤤
Similar Posts
Тепер я хочу фф по драррі...
Треба буде пошукати, що я маю в закладках з аврорами, а то мене вже плавить, вхвхвх
Хотіла вже йти і заодно взяти ще полуниці, але згадала, що пекарня в іншій стороні від полуниць
Заплатила вже 200 гривень за продукти і всеодно забула купити щось до чаю.
Навіть не знаю чи йти тепер за булочками чи ні вже
магнітні бурі наче мали би бути аж під вечір, а всю стрічку (включно зі мною) фігачить вже з самого ранку
я провтикала той сонячний ранок і тепер розумію що треба йти на вулицю, але вже під дощ((
Встала, поснідала, пʼю каву і щось вже нікуди не хочу. Щоб нормально зібратися на роботу, а не бігти, треба йти в душ зараз, але зараз щось взагалі не цікаво.
Коли там вже дощик почнуть продавати, я вже хочу збирати подарок мамі на Миколая, а ним треба украсити коробочку~
Це (вдалий) експеримент :)
Гострий соус з полуниць.
Бо з ківі я вже грався, з персиками теж і з сливами і з грушами...
А з полуницями - не робив :) Але давно хотів.
Дещо пофіксана версія того що я писав 2 тижні тому десь тут:
Ну якщо вже так придиратись то персик не висить на хвостику, як наприклад яблуко чи полуниця)
У 88-89 такі штуки вже продавали в кіосках з вивіскою КООП разом з цигарками. Якщо на початку це були невеликі раскладки на парапеті с 6 до 8 ранку, то потім вже до самого вечора. На Бессарабці на другому поверсі вже відкрито продавали касети.
У 89 році в великих містах вже була тотальна анархія.
Це вже настільки буденна річ, що ми це навіть не згадуємо на ранок. Було і було, живі - ну і добре, треба на роботу йти.
Якщо страшно йти саме до мене як до аналітика, то значить в цьому ти точно знайдеш себе.
Якщо взагалі страшно йти до аналітика (бо ти ж нормальний і нафіга воно тобі, то ж для хворих), то точно треба йти, бо душа вже кличе.
Але якщо все одно не хочеш йти, то не йди - воно прийде.
Те саме.
Організм вже хоче сніданок, треба йти гуляти свої 10км. Не дарма я вчора поприбирав і в магазин зʼїздили, щоб суботу вільнішу мати.
А я все ще хочу спати.
тепер я лежу і не хочу вставати. не хочу кудись йти.
взагалі не хочу нічого.
мені важко навіть фокусувати зір.
на щастя я вже записана і на терапію і за таблеточками, бо зараз я б вже не записалась. вже нічого не хочеться.
можу тільки лежати і дивитись в одну точку.
Я знову забула про ліки. Треба йти випити. Не можу нічого запам'ятовувати вже взагалі.
ЯК Я ХОЧУ ВИШНЕВИХ ВАРЕНИКІВ, але їх тут ВЗАГАЛІ не продають
Це як у Польщі не продають пельмені, ТАК ТУТ НЕМА ВАРЕНИКІВ
Може це був би ще один сейф фуд для мене, якій їжа вже набридла???
Завжди алкаші хотіли зі мною говорити, навіть якщо йшло двоє-троє людей
Одного разу один отакий алкаш казав мені одружитись з однією з колег з якою я тоді йшов, а з другою не мати справ взагалі
В підсумку не варто було мати справ з обома але це вже інша історія
День трішки загубився в світі
Бо за вікном темно вже з самого ранку
Вже о 12 включила світло настільне, бо нічого не видно взагалі
Як я хочу весни 😭
кажуть що треба вибрати собі конкретну, щоб типу вже знати що ти хочеш і до чого йдеш)
Хочу щоби вже кабачки і баклажани,
черешні і абрикоси.
І жодної руснявої пиз&оти
Сьогодні взагалі вечір вазонів буде. Вуличні вже хочуть тепла, сонця та свіжого повітря