Чим ближче до нового проекту, тим менше бажання робити по поточному
Чим ближче до нового проекту, тим менше бажання робити по поточному
Я починаю ненавидіти роботу.
І агритись на робочі ситуцації
До ненавидіти мені ще далеко але я дуже схарений на свою контору дуже і розумію вас. Зокрема, за заблоковані перегляди ЗП. А риночок зараз не дуже, шоб так просто брати і свалювати
В нас переглядається, але це копійки порівняно з іншими відділами.
Кастомер сапорт завжди мав невисокі зп.
Мене вже вкурвило а вирішувати проблеми інших людей. І куовить те, що на внутрішні відбори нереально пробитись. Я починаю розуміти принцип, і мене це бісить
А в нас тільки обіцяють відкрити перегляд. Зато, якщо я звільнюся і за пів року прийду назад на контору, то мені дадуть ринкову ЗП)0)
Дайте вгадаю, щоб потрапити на відбір треба когось цілувати в дупу так?
Та ніби нє, але треба тусячити в правильних дівчачих колах
Ай, майже то саме. А в нас величезна корпорація в якої "важкі часи в країні", тому все застакано)
ок, співбесіда пройдена, виявилось то україномовний сапорт для українців, тоді зрозуміло чому зп так мало, але
мені вже хоч якусь роботу дайте - а)
я вважаю що 17-20к для саппорту на рідній мові - це дуже навіть хороша зп - б)
Дуже багато вакансій для викладачів англійської та німецької мови. І зп доволі гідна. І я маю освіту перекладача цих мов. Але не маю бажання повертатись в репетиторство, бо не люблю викладання, це дуже виснажливо. Ну чому я саме така? Так би мала норм зп і не страждала б з пошуком роботи
завтра перший робочий день, а мені вже хуйово сьогодні з самого ранку. я вже плачу через нове місце, нові обовʼязки та нових людей. я ненавиджу змінювати щось
плюс це знаходиться достатньо далеко від мене і прийдеться прокидатися дуже рано, а з моїми проблемами зі сном - це просто казка
Сьогодні був якийсь ну дуже важкий день
По трішки починаю ненавидіти свою колегу, бо вже маю відчуття, що вона ніфіга не робить
Відповідальності - нуль
За то скидувати роботу на інших - запросто
Ось пішла на 3 дні вихідних перед святами, а мені за неї дороблювати її проекти 🤨
Ненавиджу будь-які повідомлення з роботи, бо :
дзвінки - все дуже погано;
мейл - якась довготривала проблема;
месенджер - віхідні прощавайте.
Тому я дуже розумію тих, хто по макимуму ігнорить це все "коммунікування" 😉.
Залізобетонна відмазка - мати прикриття "роботи над іншою проблемою"...
Робота за змінами має бути заборонена. Треба дуже ненавидіти людей, щоб запровадити таке.
Іноді я ненавиджу себе через роботу. Саме під час роботи мені вирішують написати всі люди світу, а ще відправити сто голосових, на які я фізично не можу відповісти. А ще саме в мої робочі години вирішується вся двіжуха щодо навчання. І я намагаюсь вникнути, але дуже важко, бо я відволікаюсь.
І з вакансіями зараз дуже туго, але якщо щось і міняти в цій самій сфері, це на людський графік і можливо вищу ЗП. Але так ще менше варіантів. Плюс робити все одно по суті те саме, тільки знову вивчати новий продукт і людей.
Дуже хочеться вже роботу і зарплату, щоб перекласти прибирання на спеціально найняту людину, бо Боже як же я це все ненавиджу
насправді то так ззовні здається. З віком можна потроху знаходити і переприсвоювати собі частинки себе. Але чим більше в цьому процесі щось робиш тим більше відчуття що роботи дуже багато і "аааа хто тут я".
Ще читала що статистично люди починають все це розуміти ближче до 50
Я взагалі не дуже розумію як це має працювати ну типу зп мені і так і так прийде)
Бо коли це основна робота, то воно починає дуже харити. Зп нестабільна, лікарняних немає, деколи дуже йобнуті клієнти/заклади/підтримка і трохи в тому варишся і кайфу як такого не отримуєш. В мене ще проблеми з кредитами були і я взагалі сам собі за раба був, через що менталочку нормально похуйовило
Мені дуже необхідно, щоб мене хтось вигуляв. Але ні можливості, ні того хто вигуляє я щось не дуже маю. Тому йдемо робить роботу і малювати домашки, яких за перший тиждень нового семестру вже стало дохулєри
В вас також є колеги на роботі котрі говорять дуже голосно і не замічають що вони мало не кричать порівняно з гучністю інших людей?
Можна ж робити робочі і особисті сторінки якщо вже дуже робота вимагає).
Дуже хочеться залучати валюту в країну. Прям дуже.
Тож на наступний рік поставив ціль випустити на ринок на 100% свій продукт.
Але робота вже по трохи почалась. Думаю до кінця 2023 вже буде робочий прототип.
✅ інженери
✅ відділ продажу
✅ відділ зовнішньої економічної діяльності
✅ бажання
Щось у мене вже другий день під ряд дуже творчий настрій. На роботу це не розповсюджується 🤣
Вчора скомпонувала і замовила все до акваріума. Сьогодні маю дуже цікаву ідею з композиціями з моїх кактусят.
Але то проект на весну, коли буде період розмноження.
Як я зиму переживу? 😭😰
Ненавиджу чекати(
Мені треба нова людина щоб питати у неї скільки їй років бо моя людина вже розуміє навіщо я це роблю і мені дуже незручно стає
Здається десь 2,5-3, купила на першу зп після підвищення на новій роботі, бо дуже в ігри грати хотілось😅
Найбільше ненавиджу понеділки. В понеділки мені доводиться робити роботи обсягом за тиждень. Тому за один тиждень я проживаю два:( навіщо людство так знущається над собою? Навіщо роботу вже з самого понеділка робити такою нестерпною? Тобто ти просто зненавидиш свою роботу, навіть якщо дуже любиш
я з тих людей, котрі ненавидять свій день народження, зокрема тому, що самотність відчувається найбільше саме в цей день. про тебе згадують і дають про себе знати люди, котрі ніколи тобою не цікавилися, а ті, з ким дійсно хотілося б провести цей день, десь дуже далеко. і ти просто чекаєш на кінець
нафіга на роботі оці чекіни перформансу і тд?
я хочу регулярний перегляд зп і якусь ясність щодо песпектив після поточного проекту, я отримую ніхуя
вони роблять складні внутрішні системи, прописують процеси, автоматизують там шось, але по факту ніхуя
перший безробітній день відчувається дуже дивно, бо такого не було дуже давно. я переходила з проекта на проект, з роботи на роботу, іноді десь я ще закінчувала працювати, а десь вже починала, а так щоб ніде зовсім🤔