Неві.

*Невілетт поволі засинав, заспокоюючись у присутності коханого. Наостанок чоловік у напів сні пробурмотів невеличке прохання*
Якщо будуть час... І бажання... Підрівняєш мені волосся, будь ласка...?

*Невілетт зніяковів та сховав обличчя у грудях коханого, лігши поруч*
Я б із задоволенням... Але мені боляче рухати ногами зараз...

*Неві обережно витер сльози об рукав кофти та шморгнув носиком, дивлячись на Райотслі*
Але тобі теж треба відпочити... Я не хочу засинати раніше тебе, раптом ти знову втечеш працювати.

*Чоловік похитав головою, роблячи глибокий вдих*
Ні, просто... Просто я не знаю що робив би, якби ти не повернувся до мене...

*Неві відчув як тіло охоплює приємне тепло від такого ніжного цілунку, змушуючи почуватися справді живим. Дракон відсторонився трохи швидше ніж очікувала, бо щоками знову побігли сльози*
Я... Я так сильно тебе кохаю...

*Серце Невілетта затріпотіло від почуттів та атмосфери захищеності. Він відчував себе у безпеці поруч з капітаном що б не трапилося. Чоловік сором'язливо та невпевнено поглянув на коханого, тихо питаючи*
Можна... Мені поцілувати тебе зараз?

*Неві стало надзвичайно сумно через свої загіпсовані руки і що він не може нічого робити*
Пробач, я зараз навіть торкнутися тебе нормально не можу...

*Невілетт відпив трохи води та з полегшенням вдячно кивнув. Чоловік досі відчував сором, проте вже не так сильно як раніше. Стало значно легше коли він не побачив огиди під час дотику до нього*
Прошу, лягай трохи поспи... Якщо раптом ще захочеться, можеш і тут поруч біля мене...

*Якби Неві міг, він би зараз стиснув пальцями ковдру. Чоловік не відводив очей від коханого, глибоко вдихнувши*
Хтось повернув ту папку до поліцейського архіву? Хоча, чому тут дивуватися, враховуючи фото які ти отримав раніше. То що саме тебе цікавить?

*Невіллет повільно повернувся голову до Райотслі, дивлячись почервонілими очима, сповненим одночасно коханням, болем та провиною*
Так, якщо це дозволить тобі нарешті спокійно поспати. Я ж бачу що ти на межі.
*Чоловік говорив повільно і тихо, помітно боячись сказати щось не те*

*Невілетт зробив глибокий вдих та зав'язав халат, вдягнений поверх піжами*
То забирайте так? Нужбо. Ви ж поліція. Чого вам соромитися?
*Дракон простягнув руки для наручників*
Тобі ж, Райотслі, так пече у сраці справедливість, що аж ноги витер об свою честь.

*Після кількох пляшок вина ввечері, такий гуркіт у квартирі зранку здавався пеклом. Невілетт різко скочив з ліжка, натягуючи халат. Побачивши як його квартиру перевертають догори ногами а у центрі коридору усіма керує Райотслі, Драконові забракло повітря від зради, яку він відчував*

*Пройдисвіт насупився і взяв до рук папку, ледь не випустивши її з перших сторінок. У животі скрутило від нервів а серце здавалось спинилося*
Чому це у тебе...? Звідки?
*Невілетт став ще на тон білішим, ледь не зливаючись із холодильником*
Це не так інформація, яку легко дістати.

*Почувши присутність коханого, Невілетт відчув полегшення проте ненадовго. Чоловік стурбовано поглянув на Райотслі. Він підійшов до нього та обережно торкнувся пальцями щік, зазираючи в очі*
Щось трапилося...? Ти сам не свій, коханий.

Він не вперше затримується до вечері але сьогодні чомусь не по собі від цього😫

*Юнак задоволена посміхнувся та впевнено кивнув*
Авжеж ніхто не дізнається про цю зустріч. Це і в моїх інтересах також. Сподіваюся на виконання вашої частини домовленості і нашого любого Невілетта за ґратами.
*Підвівся, явно не маючи наміру забирати папку з собою*

*Привівши полісмена до одного з партнерських барів, юнак сів навпроти нього за дальнім столиком без зайвих вух довкола*
Отже, почнемо?
*На стіл опустилася товстенька папка з документами, звітами та фотографіями*
Ви не перший, кого він використовує. Далеко не перший.

*На зустріч полісмену із непримітної будівлі вийшло двоє кремезних чолов'яг, що супроводжували одного прудкого юнака років 25. Він підійшов до Райотслі та кивнув у якості привітання*
Капітане Райотслі? Ходімо за мною.

*Невілетт кивнув та сів на ліжку, провівши коханого поглядом. Чоловікові з одного боку стало легше бо причина не у його тілі, а з іншого все одно на душі було не дуже добре*

*Невілетт відчув як у грудях віддало болем. Він трохи різко висмикнув руку та сів на стілець поруч*
Знову? Я вже не розумію як до тебе підійти... Так не так і це не так. Я тобі не подобаються вже? Будь ласка, скажи. Тебе більше не приваблює моє тіло?
*Пройдисвіт нервово застібував ґудзики сорочки*

*Неві вирішив що все ж спробує і сьогодні, проте від початкового ентузіазму мало що лишилося. Чоловік тихенько підійшов зі спини та поклав долоні на широкі плечі. Він схилився до вуха Райотслі, проводячи по ньому вустами*
Не хочеш трошки розважитися перед роботою~?

Сьогодні я підготувався краще😤
І парфуми, і нічна сорочка і все що треба😤😤😤

*Звикнувши до активного сексуального життя, Невіллет був трохи шокований таким поворотом долі, проте й примушувати партнера не міг би. Пройдисвіт тихо зітхнув та кивнув*
Угу... Солодких снів.

*Сидячи у звабливій позі вдягнений лише у шовкову сорочку, Невілетт розраховував на веселу ніч. Чоловік спантеличено поглянув на коханого, нахиляючись ближче. Неві провів вустами по шиї Райотслі і лишив поцілунок біля вушка*
Який ти затишний~

Сьогодні такий грайливий настрій 🤭
Треба до декого причепитися🤭🤭🤭

*Невіллет знову дістав пістолет та зліз зі столу. Чоловік відчинив вікно та підкинув пакунок, прострілюючи його наче фазана на полюванні. Після короткого вибуху, силою меншою за стандартну гранату, Неві зачинив вікно, повертаючись до столу*
Нічого складного. Це популярна іграшка у наших колах.

*Невіллет запитально звів брови, трохи нахиляючи голову вбік*
Тобто? На біса мені було просити його передати тобі вибухівку?
*Пройдисвіт трохи схилився вперед та легенько вкусив за вушко, водночас стиснувши пальцями збудження Райотслі*
Ти б не робив таких різких рухів з нею, котику.

//тв насилля

Поки ми обговорювали робочі питання пан Райотслі різко кудись втік.😒

*Чоловік спершу нахилився щоб поцілувати коханого а після наповнив келихи вином. Неві сів навпроти, закоханого усміхаючись*
Смачного~

*Неві полегшено видихнув, побачивши позитивну реакцію коханого. Він уважно спостерігав за діями Райотслі поки той змішував салат та, зрештою, кивнув*
Так, ходімо. Хочеш трохи вина?

*Невіллет настільки напружено зосередився, що його руки почали тремтіти. Закінчивши з огірками, чоловік переклав їх у тарілку і тихенько підійшов до чоловіка, показуючи*
Наче нормально... Що скажеш?

*Неві поглянув на коханого наче мале кошеня та коротко кивнув*
Так, звісно.
*Чоловік закохано усміхнувся та м'яко поцілував чужі вуста*
Дякую, що терпиш мене.
*Пройдисвіт відсторонився та зник за дверима, вже за кілька хвилин повертаючись із запасним фартухом*

*Невіллет сховав руки за спину, ніяково опускаючи голову*
Так... Якось не доводилося...

*Пройдисвіт сумно поглянув на чоловіка і тихо зітхнув, рушаючи на кухню*
Не певен...
*На маленькій кухні був безлад із дуже кривими спробами нарізати продукти, далі чого процес явно не пішов*
Як виявилося, я зовсім не вмію готувати...

*Неві задоволено відповів на поцілунок, дозволяючи собі м'яко стиснути долонями груди Райотслі. Чоловік сильніше почервонів та поклав голову на міцне плече, вдихаючи одеколон*
Я трохи... Надто повірив у свої сили, пробач. Давай замовимо щось все-таки...?

*Неві з раннього вечора збігав за продуктами та намагався щось приготувати, зовсім не слідкуючи за часом. Помітно панікуючи, він відчинив двері та зніяковів від такого вигляду чоловіка*
Ти сьогодні... Господи, у мене аж колінця підкосило від твоєї краси....