маю ключі, книги і котиць. пишу про життя і ніякого накруту
господи, я знову захворіла, організм геть не вивозить вже ці ваші стреси
Роня вчора була в такому шоці від гостей, що сьогодні в неї з самого ранку істерика «хочу гуляти, хулі ви спите» 🥲
дуже сумно, що є хуйня в голові, яку не пофіксиш - тільки навчишся з нею жити. от в мене був неймовірний день з улюбленими людьми, я отримую неймовірну підтримку і знаки, що я важлива і цінна, а зайоби продовжують зайобувати(
гра «2061» охуєнна, давно я з таким кайфом не грала в настільні ігри))
неочікувано, але моїми подарунками собі цьогоріч стали намет, зручна похідна подушка і капелюх ☺️
гори клииииичуть ❤️🩹
інтенсивно хуярила таски, шоб о 5й сказать шо нині свєто, працювати гріх 😂
люблю коли др в пʼятницю, бо улюблені виконавці мені дарують нові альбоми :3
показувала чулувіку дуже смішний рєльс з котом
Роня спершу сиділа збоку і дивилася з докорюючим виразом, а потім демонстративно пішла з ліжка 😂😂😂
ліки допомогли, стало легше, я змогла допрацювати і захотілося нарешті їсти. але все одно з ліжка треба повільно скочуватися… аж не віриться, що ця людина скакала по горах і бігала по 20 км 🥲
мда, канєшно, я раніше думала шо мігрень - це ну просто голова болить. НІХУЯ ЦЕ НЕ ПРОСТО, це жопа якась
але з іншого боку, я раніше була щасливою людиною, в якої голова супер рідко болить і швидко минає...
книжечок, читання за кавою, читання всяких прикольних книжок про які я не чула... 😀
усвідомила, як мало книжок в нас мають електронні версії. от тобі і мотивація читати англійською тепер *відкриває fourth wing*
на ранок стало краще, але все одно довелося взяти лікарняний. чулувік каже «ну раз ти все одно будеш лежати весь день, на тобі твій перший подарунок» і дає кіндл 🥰
раптово похуйовило і прибило до ліжка, сміюся що треба у вішліст до др додавати тонометр, бо може це просто вже той вік, коли пора тиск перевіряти…
пройшла тест шоб піти в грін форест вчитися, а там каже що в мене все ще В2. шо каже про те, шо треба перестати себе недооцінювати
як добре мати дві кімнати з двома окремими робочими місцями: чулувік постійно матюкається і горить під час роботи, а в мене сьогодні настрій співати, і ніхто нікого не зайобує при цьому)))
дитина спала на спальнику, чулувік вкрив її моєю кофтою, аби не мерзла, дитина уві сні перекрутилася і тепер в неї свій міні-спальник получаєцця
так мені нічо не заважає нагріти і трохи взбити молоко, влити туди свій аеропрес і досипати кориці вдома))
капуоранж в кавʼярні під домом вже коштує 70 грн і я шось перестала бачити сенс в тому, аби пити каву поза домом (окрім ситуацій, коли йдеш цілеспрямовано сидіти в кавʼярні)
вперше брати закордонні квитки через укрзалізницю і одразу для того шоб повезти маму святкувати ювілей - це пиздець як відповідально і нервотрьопно 🫠
але всьо окей, принаймні квитки в одному напрямку вже є)
вся звітність мала би бути готова, а я дотягнула до останнього моменту і абсолютно не маю сил на те все. ще й місячні до ліжка прибили. ну шчош, буду десь шукати ресурси на тижні
- ти документи по практиці пишеш?
- ще ні, готуюся
- …супермамою?
- ну так практика ж про дитячий садочок 🤪
чи задоволена я своєю фігурою останнім часом? ні
чи завадить мені це вдягнути красиву спідницю і повести чулувіка їсти хінкалі і люля-кебаб? теж ні 🤭
нє, та може тобі сподобається, це ж таке питання)) я просто і захвату від Мієчки не поділяю, тому до цієї з додатковим скепсисом підходила
хотілося почитати щось легке і приємне, згадала що мама давала «Драбину» Кузнєцової. господи, яка хуйня, мене бісили буквально всі герої, сюжет корявий, купа непотрібних деталей…meh