нестерпна я
@leolibros.bsky.social
... і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Хто поплатився за мій паскудненький фізичний стан? Правильно, книга. Бо вона абсолютно йому відповідає: дивна, незрозуміла, якась дискомфортна і загалом не подобається, хоч третину і прочитала, у надії на... щось.
Юркі Вайнонен і його "Німий бог" ідуть геть.
Страшно уявити, яку українську мову там викладають 👀
Якщо вже свої підручники з історії 100 раз переписали...
Школи?
Якщо й є, то, певно, дуже добре сховані (може в Сибіру).
Бо поки ще спілкувались із родичами, що виїхали туди 20-30 років тому, говорили, що немає жодної.
Колись доводилось трохи того перекладати.
Одне з двох:
або законописці обожнювали читати Забужко, або Забужко надихалась нашими кілометровими реченнями у законах 👀
У Сімферопольському виші факультет української філології? Аж казкою трохи... тхне. Якщо на всю кацапію жодної української школи, а тут такий подарунок долі 🤔
У Сімферопольському виші факультет української філології?
Аж казкою трохи... тхне.
Якщо на всю кацапію жодної української школи, а тут такий подарунок долі 🤔
Ну от.
Вже не вперше чую саме таке резюме про цю книгу, через що утримуюсь від її придбання.
Бо для мене яскрава кінцівка - ледь не найголовніше, хай воно навіть не щасливий кінець, аби хоч не ніякий або взагалі розмазня.
А я тоді в свої 28 вислухала багато неприємного про "чого тягла з цим і взагалі я старорадящая женщіна" 😤
Через свою карантинну параною звикла мити їх милом. Тепер мене не лякає бруд (але огида таки ніде не поділась 😆)
Тоті всі вибрикеньки - для абсолютно неголодних людей 🙂
Я - за будь-яку притомну страву з яєць.
Приблизно те саме.
Бог милував від російськомовних дорослих, але забагато підлітків слухає кацапське музло.
Цього тижня віддалась легким книжковим вуглеводам, ні про що не шкодую 😌
Мудре, добре, вічне "споживатиму" від завтра або позавтра.
Бо такі сім'ї.
Була з обох сторін виховного процесу і точно знаю, що школа тут - явище другорядне.
Якщо побутове спілкування в родині москальською, ніц цьому не зарадить 🙁
А нащо говорити про культуру й економіку, наприклад, якщо вони не мають еротичного підтексту?
А так дід і свою функцію "пенсіонер під під'їздом" виконає, ще й приховане задоволення отримає 🤦
А нащо говорити культуру й економіку, наприклад, якщо вони не мають еротичного підтексту?
А так дід і свою функцію "пенсіонер під під'їздом" виконає, ще й приховане задоволення отримає 🤦
Вигадало дивну градацію, та й носиться з нею, як писаною торбою 😤
Треба, певно, таких "чарівно-прекрасних" збирати укупочку і кидатися ними... хоч би й по мосту. Їхня чавунна впертість і вибухова самовпевненість сприятимуть руйнуванню того лайна.
Бо несила вже то все слухати, грім їх побий.
Яскраво уявила відліт котів... закрила вікно, аби кімнатних не винесло 🙂
🤔 🤦
Хоч і не киянка, але також жодного разу не шукала у пошуковику "війну".
Та й пощо її шукати?
Вона ж як кисень - скрізь.
Фізична форма цих двох хвилює мене найдужче, хоч дуже сильно хотіла їх купити і прочитати)))
Тоді як такі ж товстячки в електронному форматі читаю приблизно 3-7 днів без жодних хвилювань.
Дивина та й годі 🤔
Прочитала назву книги, як "Кров Буданова" (замість Будапешт).
На секунду зависла))
Тепер, якщо захочу короткострокового жанрового повернення у свої 17-18 років, або ж просто невибагливої казочки для дорослих зі щасливим кінцем - скину з плечей досвід століть і почовгаю по наступну книгу Маас (були б вони ще електронними, щастя було би більшим).
Ну доообре.
400 сторінок за вечір - то вогонь. А ще наприкінці книги знайшла відсилання на Скарлет О'Хара та Ізабеллу Свон, так неочікувано)) ⬇️
Обирати не було як, бо вони були буквально єдиною грою на телефоні))
Дали мені навесні почитати книгу нечитаної авторки, про яку багато говорять. Але все не траплялась оказія)
Вчора вирішила таки прочитати та повернути врешті-решт.
100 з гаком сторінок книги на ніч + моя бурхлива уява про майбутні події = романтичний сон, яких не було... десь із ранньої юності 👀 ☺️