Ліцзи
@lizi.bsky.social
Трохи пишу, трохи малюю і сильно люблю жінок. Місцева відьма. ukr/simple eng
Каррд: lizimi.carrd.co
Сподіваюся, в них буде боліти голова, коли вони читатимуть то все. Особливо в декана.
За ці дні завершила писати першу частину диплому. Вона вийшла на 40 сторінок, тому, враховуючи обмеження, які були у вимогах, на другу частину повинно піти не більше 14 сторінок.
Вперше за чотири роки навчання тут займаюся тим, що дійсно мені цікаво та приносить задоволення. Змішані почуття.
Я досі не чула жодної пісні з Євробачення чи навіть фрагменту, але я обожнюю срачі, які відбуваються в фіналі, тому дивилася виставлення балів та обговорювала процес з другом. Легендарний момент усвідомлення тих, хто не вміє рахувати:
Я здала всі предмети по сесії, вирішила всі актуальні питання по боргам та пройшла через пекло, яке мені влаштувала адміністрація. Я не знаю, чи не придумають вони мені нові проблеми і чи не загубили вони знову якісь оцінки, але зара я вільна і можу просто сидіти над дипломом та навіть відпочивати.
Нарешті можу показати свою другу роботу зі скульптингу. В цей раз отримувала немало допомоги від викладача, бо персонажів робити набагато важче, але мене не раз хвалили в процесі, а також в кінці сказали, що для першої персонажки це дуже хороша робота. Було складно, але я задоволена результатом.
Нарешті знайшовся час пограти в SS14, бо заглядалася на цю гру довго. Будучи прибиральницею, я встигла повідмивати медпункт від моря крові через їх невдачу в клонуванні якоїсь істоти; вбити ломом якогось робота скелета, бо він попросив; а також побігати від гігантського павука, якому я сподобалася.
Не впевнена, що зараз тут всі готові до такої кількості постів з обговоренням ЛабРу.
Під кінець тижня видимості лесбійок просто даю знати, що я жива, а також показую вам рандомне фото кішки. Любіть жінок і будь щасливі.
Мій стан докотився до того, що мене накрила тривожка через неприємну оцінку. Спочатку я сильно засмутилася, а тепер маю тривожку через це та хочу плакати.
Легендарна робота, яку не можна не любити, а також закінчити читати, бо вона сама все не закінчується, бат гуд фор ас.
Я теж поки планую почекати, тому багато не знаю, але, побачивши скріни, маю сказати, що сьогоднішній день є другим днем народження фанатів Себастьяна. А Сіеля хочеться комфортити.
Я через свій стан пропустила те, що сьогодні вийшла перша серія нового сезону "Темного дворецького". Я так довго цього чекала, бо це одна з моїх улюблених арок, але все одно дізналася про це лише зараз та від іншої людини.
Почуваюся дуже самотньою. Розумію, що це здебільшого через те, що я зара в сильному стресі та мене жере тривожка, а всі навколо зайняті не менше за мене та мають своє життя. Знаю, що навіть так можу прямо попросити приділити мені уваги, але моя гордість цього просто не дозволить. Ненавиджу себе.
Я не знаю, як я тримаюся далі. Відчуваю, що сил майже не лишилося, але ще мінімум два тижні треба активно працювати, щоб зробити купу робіт. Я вже навіть не впевнена, що в мене будуть сили відпочити. І це мене лякає. Якщо я не відчуватиму, що відпочиваю, то мені стане в рази гірше. Я не витримаю.
Окуляри то важливо, але, на щастя, в мене ще не настільки поганий зір, тому без них поки не загублюсь. Але за тебе роза свічка.
Дуже так. Перше, що вилазить з ковдри після тривоги або вибухів, це ручка, яка має намацати телефончик.
Через тривогу прокинулася посеред ночі та не спала 2 години, а тепер випадково проспала до 12, бо думала, що так буду почуватися краще, але відчуття, що мене всю ніч дійсно били палицями.
Я спихую це на те, що шоколад добре з молоком комбінується, тому просто повезло тоді. От тепер наче і хочеться з іншими чаями спробувати молоко, але в той же час якось експериментувати не дуже хочеться. . .
Ми колись давно купили доволі дорогий та якісний чай з ароматом шоколаду. Я тоді вперше спробувала додати молоко. І це виявилося неймовірно смачно, бо воно додало якоїсь ніжності смаку та навіть виділяло сам аромат шоколаду. Так той весь чай тільки з молоком і пила, але з іншими вже не ризикувала.
Поняла, що стрес дійшов до високої точки завдяки тому, що знову з'явилися проблеми з диханням. Я знову відчуваю, що не можу робити нормальні вдихи, а всередині постійно все наче під тиском якимось. До цього моменту я особливо не помічала, що була на якомусь стресі, а тут одразу бачу, що все погано.
Вперше показала те, як я виглядаю, двом друзям, з якими вже рік знайома та активно спілкуюся. Коментар друга:
Так завзято шукала, що забула на сам Нетфлікс зайти. Все виявилося набагато простіше.
Дякую за допомогу.
А можете підказати, де Ви дивилися з субтитрами? Бо скільки б я не шукала, всюди, де пишуть, що вони є, насправді наявна тільки озвучка. . .
Я розумію, що зараз нічого не зроблю з собою, бо нарешті маю те, що мене захоплює й надихає та що я хочу спробувати, але ці думки вже декілька місяців неконтрольовано виникають в голові по декілька разів за день. Я не хочу повернення депресивного епізоду. Я не впевнена, що в цей раз виповзу з нього.
Я не хочу думати про те, що легше просто вбитися, бо розумію, що залишилося зовсім трохи і я розберуся з усім, що мене навантажує, та зможу спокійно сидіти над тим, що подобається, та відпочивати. Але я відчуваю себе настільки обтяженою, що хочеться просто лежати і плакати годинами, щоб стало легше.
Я трохи злякалася, коли побачила це в сповіщеннях, але я люблю фіолетовий колір, тому в цілому мене все влаштовує, хоч я і все ще не знаю, що це таке.
Дочитавши "Delicious in Dungeon", я можу сказати, що ця манґа дійсно чудова та цікава. Давно таких яскравих емоцій та захоплення не відчувала. Але при всій моїй любові до неї, до авторки та до персонажів, я ніколи не пробачу цій роботі наявність кров'янки.
Це настільки одне обличчя, що я тепер знову не можу перестати сміятися. Дуже дякую.
Я так на днях здуру дивилася те багатогодинне відео з відтворенням подій одинадцятого вересня прямо перед сном, що потім всю ніч прокидалася від тривожного сну, який ніяк не припинявся. Більше ніяких таких відео в ліжечку. Ліжечко тільки для хорошого.