Ґвен обом нафарбувала губи помадою і вони її чмокнули😭😭🤲
Такі чудові, дякую за арт🤲
Мерлін: *принюхується*
Мерлін: *ледь не подох та утирає сльози від сморіду*
Артур: от бачиш? І що ти збираєшся з цим робити?
Мерлін: Спалити це до біса.
Артур: Мерлін! Ти не можеш палити мій одяг!
Мерлін: вперше процитую Утера, але...В КОСТЬОР!
Артур: Мерлін! Ти збираєшся займатися своїми обов'язками хоч колись?!
Мерлін, який не спав з позаминулого року: шо ти хоч?
Артур: в мене немає жодної чистої сорочки!
Мерлін: *піднімає одну з підлоги, видираючи її з-під груди обладунків*
Мерлін: ну ось диви, ця наче більш менш чиста.
Викладач: ось вам треба зробити кілька тестів про стан вашого психологічного здоров'я і дати йому оцінку.
Я, яка оцінила, що мого психологічного здоров'я не вистачить на виконання тестів на 10 їбаних сторінках:
Мерлін: тож, ти хочеш вечеряти, мій лорд?
Артур: з чого обирати?
Мерлін: так або ні.
Мерлін: якби я був одружений з тобою, я б підсипав отруту в твою вечерю.
Артур: якби я був одружений на тобі, я б сам собі отруту підсипав.
Ґай: ти п'єш достатньо води?
Мерлін: ну, інколи мої сльози потрапляють мені в рота...
Артур: просто знущатись з Мерліна недостатньо. Ми маємо одружитися.
Леон: сер, я не думаю,що це так працює...
Артур: ШЛЮБ.
Артур: *говоре*
Артур: Мерлін.
Артур: Мерлін?
Артур: Мерлін, ти мене слухаєш?!
Мерлін: тобі чесно, чи шоб ти не ростраювався?
Артур:
Артур: шо ти знову зробив?
Мерлін: *за ґратами* нічого.
Артур: *повертає голову до охоронця* що він знову зробив?
Артур: ти найгірший слуга, про якого тільки можна почути в усіх 5 королівствах, Мерліне.
Мерлін: але про мене можна почути)
[Перший сезон]
Артур: насправді в мене немає друзів...
Мерлін: *стоїть посеред кімнати* а я тут що? Замість меблів?
Артур: ні, Мерліне, ти тут прибираєш меблі. Запам'ятай вже.
Мерлін:
Мерлін: немає друзів кажеш? Цікаво, чому ж так...?(саркастично)
Мерлін: мій майбутній чоловік скаже "що"
Артур: що?
Артур:
Артур: почекай-
Мерлін: гони сюди корону, милий)
Мерлін: це не так вже і страшно, Ґай. Ти ж сам сказав, що кровотеча в мене внутрішня. Кров там де і повинна бути.
Ґай:
Ґай: ти, в моїх книжках по анатомії, просто картинки розглядаєш, да?
Артур: замовкни, Мерліне.
Мерлін: або що?
Артур: *швидко глянув на губи Мерліна*
Артур: або я заткну тебе сам.
Мерлін:
Мерлін: *вдихає побільше повітря, аби продовжити говорити ще*
Ну...
Не баян, а класика, як то кажуть:
Артур: татко, передай, будь ласка, сіль.
Утер і Мерлін: *тягнуться до сільнички*
Утер:
Мерлін:
Мерлін: *перестав тягнутися і відходить від столу подалі*
Артур:
Утер:
Морґана: *помирає, бо захлинулася вином від сміху*
*в Камелоті чутки про могутнього Короля Друїдів*
Артур: *скликає нараду Круглого столу*
Артур: ну, хто з вас може щось сказати про цього Емріса?
Ґвейн: я чув, що він гарячий.
Артур: це не та інформація, яку я просив.
Ґвейн: це вся інформація, яку я мав.
Мордред, 1 рік в Камелоті: всі такі милі і добрі, тут все таке чудове, я так люблю Камелот і своє життя!
Мерлін, 10 рік в Камелоті: це мине.
Мерлін: сьогодні хододно.
Мерлін: *заварює чайок, кутається в ковдрочку та сідає коло каміна читати*
Артур: Мерлін, ти охуїв? Ти на роботі!
Мерлін: *sad burrito noises*
Мерлін: *готує і плаче, коли всі на черговому квесті*
Артур: ти плачеш, бо ріжеш цибулю?
Мерлін: ні, я в депресії.
Артур:
Що якщо Артур в цій сцені не розумів, чому Мерлін навчився жонглювати, не через те, що звик до Мерлінової незграбності, а тому що не очікував, що Мерліна зацікавить циркова діяльність, після того, як батька Артура вбили циркачі...
Перші кадри першої серії 5 сезону: Мерлін зовсім один та шукає когось...
Останні кадри останньої серії 5 сезону: Мерлін зовсім один та шукає когось...
Цікаво, якби Артур не попросив його потримати на руках, Мерлін би сам його нарешті обійняв? Перед очима темніє і все таке холодне. На біса на ньому досі ця клята броня? Руки Мерліна завжди були такими теплими. Хочеться дотягнутися востаннє. Сил триматися більше немає.
Так хочеться насолоджуватися останніми ковтками повітря в цій блаженній невідомості. Не замислюючись чи ці блакитні очі темнішають від горя навмисно, ховаючи інший намір, чи це щиро, тому що Артур значить хоч щось для чаклуна...ні, для Мерліна.
Чи воно було там з самого початку і Артура просто дурачили? Так боляче зараз думати про правоту свого батька щодо чаклунів...
Тому Артур відганяє ці думки, і міцніше чіпляється за Мерлінові плечі поки вони йдуть на зустріч неминучості.
Артур відпускає це. Він помирає. Яка в біса вже різниця?
І ось, Мерлін на його очах вбиває його сестру навіть не зморгнувши оком. В Артура немає часу. Але він все одно не моде не задуматися над тим, що з Мерліном сталося за ці роки його таємного життя? Як Артур цього не помітив, не помітив, що за зникаючими посмішками стоїть щось настільки страшне?
Спочатку Артур дізнається про те, що людина, якій він довіряв найбільше брехала йому весь час їхнього життя разом, так і окрім цього, Артур вірив, що Мерлін добрий, світлий і ніколи не образить навіть кроликів на полюванні.