А. П.
@mizhriadkamy.bsky.social
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом... ©
Позавчора було шістдесяте. Без медитації.
Вчора шістдесят перше.
+ 5 хв медитації.
Сьогодні шістдесят друге.
+ 5 хв медитації.
Як я вас розумію!
Постійно руки, увага, волання, активність, туалет під крики і тд... Досі)
Так, дуже важливий контекст. Пора року, чи можеш ти вийти пройтися тощо.
Сміюся)))))
Ні, я можу зрозуміти, що їй було цікаво. Вона проглянула, візуально впізнала, бо у мене звичайне життєве фото. Але звідки в неї час на таке?))
Ні, ми не знайомі так. Вона не знає мого імені навіть. Візуально бачилися кілька разів біля пісочниці і все. Тому вітаємося)
Я подавала заявку у садочок через сайт нашого управління освіти. У нас треба займати чергу майже з народження, бо з цим проблеми. І от завідуюча аж зараз створила групу, бо надходить час для того, щоб діти йшли у садок, бо беруть з 2-х років. Чомусь вона назвала групу так, а не Вступ у садочок Ен.
Бо це групу тільки створили, додавши усіх. І я там нічого не писала. Тобто це треба реально заходити у список учасників і передивлятися!
Сповіщення у вайбер: вас додали у групу "Вступ до ЗДО 2024". Там понад 50 учасників. Уявіть кількість сповіщень (вже вимкнула). І от, зустрічаю одну маму на прогулянці, а вона: о, я бачила, вас теж додали в групу!
І я собі думаю, о жінко, скільки в тебе часу, якщо ти розглядала аватарки учасників!
До речі! Йшли на другу прогулянку о 17:30, світло у ліфті вже зробили! 👌
Ще чомусь у нашому ліфті не горить світло, треба їхати у темряві, мала лякається, хоч я і включаю ліхтар на телефоні. Треба подзвонити техобслуговуванню, бо здається, це заважає тільки мені з усього дому.
Звісно, це не по 8 годин підряд. І зараз літо, можна гуляти. І ми вже підготовлені. І донька вже старша, не так важко в плані ліфта і тд. Тоді ж це було якесь страшне пекло для мене.
Минулого року, коли були ті жорсткі блекаути, я ледь не збожеволіла. Це був капець і я нила тоді у тві майже цілоденно. Як же зараз все інакше.
І спекла пиріг)
Світло вимкнули аж о 21. І це супер.
Взагалі треба бути обережною з бажаннями. Бо я зазвичай вкладала малу, а потім йшла у душ. І так вже мені було холодно, бо я майже засинала поряд з нею. Так хотілося, щоб душ був до вкладання малої. От тепер так і є, щоб встигнути поки світло.
А це ж ще ранок почала з набирання води, бо коли світла немає, то і води немає. А з маленькою дитиною без води ніяк. То мусила нормальний запас зробити.
А це ж ще ранок почала з набирання води, бо коли світла немає, то і води немає. А з маленькою дитиною без води ніяк. То мусила нормальний запас зробити.
Оскільки сьогодні світло мало бути лише з 8 до 12, а до 16 відключення, а ми спали майже до 9, а в 11 треба гуляти, то я одразу взяла темп і за ранок:
- пропилососила все;
- помила всю підлогу;
- помила посуд;
- помила миски кицьок;
- пройшлася шкрябкою по килимах після пилососа;
- вичесала кицьку..
Дякую. У мене є, але не сподобалася навіть мені дорослій чомусь) Може, піде пізніше.
Коротше, абабагаламага якось дуже гарно відчувають дітей. І підібрали у томі 1 що вірші, а що картинки. Дуже вдало. А наступні томи робили чи то поспіхом, чи то змінилася концепція, чи команда. Але різниця відчувається.
Потім ми розглядаємо ялинку, яка зрубана, але прив'язана назад мотузкою і обговорюємо, що не можна рубати ялинки, бо вони мають рости у лісі. Донька дуже переживає з цього приводу і каже: ні-ні! (Типу, не можна!)
Ще там їй подобається віршик:
Раз я взувся в чобітки, одягнувся в кожушину...
Там, де хлопчик поїхав у ліс рубати ялинку, а зайчик йому не дозволив.
Тут ціла буря емоцій! Коли йдуть слова зайчика, мала постійно каже хлопчику: но-но-но!!! І пальчиком махає.
У томі 3 картинки і такі, і такі. То там є що розглядати трохи, тому після першого тому можемо взяти третій.
*Ну, як вивчила. Та є таке:
Каже курка: кококо, у саду пасуться ко...
- Коні?
І ми з малою разом голосно і протяжно:
Ні-і-і! Не коні!
І далі по тексту.
Найбільш улюблений перший том. Там гарні ілюстрації, які вона готова розглядати і обговорювати годинами. І віршики там їй зайшли. Один вивчила*. Найменш сподобався том 2. А том 3 - 50/50. Там ілюстрації якісь комп'ютерні, як сучасні мультики, зовсім не в стилі абабагаламаги. І малій не подобається.
Ще мала вам розповісти про книжки. Довгий час фавориткою малої була Абетка від абабагаламаги. Потім останні кілька місяців вона поступилася серії про Шустя і Шуню. Це була любов любовна. А зараз Улюблені вірші від тієї ж абабагаламаги. Їх є три томи, я колись купила ще до вагітності. Так от.
От це точно, щодо бурчання в повітря. Ні, нехай краще думають, що я місцева божевільна і зі мною краще не зв'язуватися))
Робити огляд і виявляти несправності. І виправляти.
А взагалі, то раніше я була більш пасивна, просто з віком приходить розуміння, що якщо нічого не робити і скласти лапки, то нічого і не буде. І це в усьому.
Щойно подзвонила, каже жінка, що знає про цю заявку, передала технікам її. Отже, даремно я бурчала. Хтось теж дзвонив) Може, то ще одна мама, яка поверхом вище, а малий на рік менше)) А може, не байдужий актив)
Щодо ТЦ, то це взагалі ви молодець. Мені завжди здається, що вони повинні робити огляд.
Ну і ще з життя малявок. Маємо перший любовний трикутник: двоє хлопців (2+ років, ближче до 3-х) і моя мала (рік і 9). Можна сказати, що чотирикутник, бо є ще наш тато, який їй каже щовечора: "Який Саша? У тебе ж є тато!"
Цілий ранок літають літаки над головами. Ну, вони всі ці дні літали, але сьогодні особливо низько. Дуже низько, що навіть моя мала дивилася, бо там все можна було роздивитися. Плюс, коли були дома, наче трохи підлога завібрувала. Тепер вона ходить така і каже: уууууууу.
Ще чомусь у нашому ліфті не горить світло, треба їхати у темряві, мала лякається, хоч я і включаю ліхтар на телефоні. Треба подзвонити техобслуговуванню, бо здається, це заважає тільки мені з усього дому.
І я подумала, що як правильно я вирішила брати візок)) Ще ми встигли по дорозі зайти на пошту. Плюс я накидала план роботи на завтра. По-моєму, все чудово і продуктивно.
- помила візочок малої, бо вже був геть замузьканий.
Далі вмила себе, малу, зібрала себе і малу, смакувала портфель. Подивилася на візок: брати чи ні? Вирішила брати, якось потім донесу на 5 поверх. І ми пішли гуляти. Правда, на пів години пізніше. І написали, що до 16 відключення не буде, бо сонце
Оскільки сьогодні світло мало бути лише з 8 до 12, а до 16 відключення, а ми спали майже до 9, а в 11 треба гуляти, то я одразу взяла темп і за ранок:
- пропилососила все;
- помила всю підлогу;
- помила посуд;
- помила миски кицьок;
- пройшлася шкрябкою по килимах після пилососа;
- вичесала кицьку..
Сьогодні день вишиванки. Вчора мама казала про це, але я забула. Згадала, коли на пошті донька працівниці була у вишиванці, а потім ми йшли додому повз школу, то там були діти у вишиванках.
Ось і маємо відключення світла. Інтернет майже не тягне, тому добраніч.