Я б не сказала, що тут їх менше. Теж майже на кожному кутку. А балаканини тут мало, здебільшого все за рецептом. Тож балаканина припадає лише на долю консультанта з косметики.
Аптека в Україні на дві каси
1. Завідувач
2. Прибиральниця
2-10 Фармацевт
Робочий день 14 год.
Зарплатню навіть порівнювати не хочу.
Мала сходила на екскурсію в аптеку від школи. Вдавила мене в депресію ще глибше.
Є, з наступного понеділка починаю. Правда в іншому місті, але я відношуся до того як до пригоди.
Я порівнюю явище, а не людей чи ситуацію.
Я за те, що не можна, тікаючи від чогось, потім це підтримувати.
До чого тут паспорти. Я про вказану причину біженства. Вони пишуть, що тікали від хамасу, талібану чи ще якогось режиму. А тепер носяться з прапорами цих режимів.
Не доведете, це точно. Але два-три покоління сподіваюся виправлять це.
От як раз кацапську і не мають, не зобов'язані від слова взагалі.
Для мене взагалі все це нонсенс. Людина має знати мову країни, громадянином якої вона є. Крапка.
В сфері обслуговування персонал та робітники мають спілкуватися державною мовою.
Ще одна крапка.
Все інше хуйня і маніпуляції.
Дві дівчини попросили водія розмовляти українською. Він їх висадив. Його звільнили. І тепер вся проруснява хуйня маніпулює російськомовними військовими.
Але ж військові не є сферою обслуговування, це по-перше, а по-друге, накази пишуться виключно українською. А закон треба виконувати для соцсфери.
В мене є турки у групі. Мені здається їхня мова набагато складніша.
Одразу кажу, вчити німецьку по ххх німецьких фільмах не працює.
Думер це щось нове. Я тільки до зумера звикла. Вань, матюкай хоч на нашому, а?
А ще більше моральних дилем, ніж я здатна винести.
Я не хочу приймати такі важки рішення, я не хочу відповідати за наслідки. Я хочу жити майбутнім, а живу минулим. Всі ми. Бо майбутнього просто немає. І навіть момент тут і зараз пустий і страшний.
Але я точно знаю, що зроблю в день перемоги, - відкрию коньяк, що ти мені подарував.