Історії з життя
Буває не можу розібратись, чому досі так болить і скільки ще ж болітиме тоді, дратуюсь на інших людей і шукаю причини в них, моя подруга просто скаже:
- Do you want my honest opinion? You’re just not there yet, but trust me, you will be.
Ми розмовляємо раз в два місяці, але вона відчуває крізь км💔
Пишу це хоча би десь, щоб давати собі відлік, що *знову кудись їде* перетворюється на *знову кудись втікає* і се не ок.
Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу й тіло,
Вже б, здалося, нащо мені?
Вінграновського люблю за його глибину, за те, скільки за жартівливою маскою приховано почуттів. Можливість читати його знову після всього, дозволяти собі знову проникатись ним, — дуже великий для мене крок.
Але так воно працює — крок за кроком.
🫠🫠🫠
Я просто обіймаю міцно і передаю величезне вам дякую за ту всю роботу, яку ви робите. Бо то надто цінно. За кожного пухнастого хвилююсь, але у вас — вони у надійних руках🖤
Крайній раз, коли була в Мю, познайомилась випадково в метро з дівчиною з Колумбії — вона просто зробила мені комплімент. На днях вона закидає сторіс з підготовки до ТедхТУ Мюнхена. Я їй написала, шо може буду — і от, запрошення на івент. Як світ веде мене своїми маяками — я не знаю, але дуже дякую.
Так, я усвідомлюю, шо більшість моїх активних поїздок і «життя в дорозі» —се дуже часто про втечу. Останнім часом я не їжджу додому, бо мені болить. І думка про те, що я поїду через два місяці поки теж болить. Але все так не буде, - я знаю, що справлюсь. Вдома чекають найбільше.
Зранку колега написала, шо можуть мене підвезти з Мю до Відня і я вирішила, шо се ніщо інакше як знак — треба їхати.
А я мала нагоду підглянути вже яка се краса💔 неймовірно цінна знахідка!
віднайшла старовинну вишиванку своєї бабусі, а ще примірник газети «За вільну Україну» датовану груднем 1990 року - скарби в чистому вигляді🥹
Ранок почався з аудіоповідомлення від @vorobets17.bsky.social з міста 💔 — слухала з її голосом вітер біля Дніпра, дуже хочеться до Києва зараз.
Найкрасивіше се місто — восени🥹
Вийшла на свіже повітря після 3х днів вдома з ковідом, бо з тими новинами неможливо бракує повітря.