Я приємно вражений, що дтек почав працювати з соц.мережами і запроваджує людську неформальну комунікацію.
Чому тільки на камеру?
Та і північне сяйво доя нашого регіону не надто характерне, тому я на нього і не подумав
Не впевнений.
Бо якраз в годину пік доїхав без затору, в магазині взагалі як постапокаліпсис, у дворі і навколо суттєво менше машин.
Та і на тижні моментами теж помічав, що в деяких місцях нетипово менш людно.
Дивина якась
У мене таке ж було. Але я вчергове відклав.
Мабуть це знак, що вже пора
Сьогодні дізнався, що до тілесних ушкоджень середньої тяжкості — то лише адміністративка 🤔
Чогось захотілось поїхати в Черкаси і просто гуляти містом.
Ніколи там не був.
Мені загалом всеодно, як рахувати у змаганнях на кількість прочитаних книжок. Це на спорт схоже. Мені таке не близьке.
Мене просто бентежить моя черга непрочитанного і кінцевість життя 😁
Аудіокниги цілком книги.
Просто слухання — не читання, а мені цікаво, саме як читати більше.
Так.
Але у мене стоїть здоровенна черга із вартісних (як на мене) книг (вони, правда, мішаються із легкими розважальними, але їх зовсім трохи). І я хочу їх всіх)
А ще часто аудіокниги додають до підрахунку.
Як би і собі так пошвидше навчитись.
Бо до деяких речей я сам приходжу, але ж багато прийомів вже придумали до нас.
Механістичний примус з книгами, як на мене, завжди погана ідея. Ще і безсенсова.
Мені цікаво, як технічно це зробити.
Бо дивлюсь на свої полиці і охоплює суміш голоду, відчаю і нетерплячки)
Без задоволення це було б та ще, мабуть, задача)
Мені цікава техніка і дисципліна: як в такий час вмістити таку кількість тексту? Там же крім безпосередньо сприйняття букв ще рефлексії, думки, помітки, запис інсайдів і таке інше.
У мене просто теж буває: завалюсь в пошук біографію, посилання за посиланням. А там буває два варіанти: або «no waaay”, або «де мої півдня ділись?»))
Не знаю, як з ч/б, але мені допомогли кілька порад з цієї статті: medium.com/swlh/13-ways...
The iPhone is no doubt an incredible tool, but out of the box it offers us two paths to take: one that can enhance our lives and become a…
medium.com
Сьогодні проводив співбесіду.
Найдовша і наймарніша за останній час.
Згадолось, що я бачив мільйон мемів про токсичне керівництво.
Але де, бляха, меми про вузьколобих замозакоханих «я так працюю, як ви платите», у яких в голові не результати, а процедури і свята впевненість у власну непогрешимість?
Найгірше і найтупіше в короткій відпустці — це жити щодня із страхом, що вона ось-ось закінчиться, а я не встиг.
Критичний.
Нажаль, у мене в оточенні достатньо людей, що продовжують «розмовляти на зручній для них мові».
Але не при зовнішній комунікації. І навіть на внутрішніх нарад рідко хто наважується першим заговорити російською.
Теж про це думаю часом.
Цікаво - а скільки тих, кого вважають інтровертами насправді зашугані екстраверти чи амбіверти?
Мені здається, що фільтр, який я збираюся приготувати, мені щось хоче сказати.
Люблю, коли в закладі є книги.
Не люблю, коли це книги, які просто комусь нахєр не всралися вдома.
Якось складно ставити лайк такому допису, але і пройти повз неможна, бо він аж надто влучний.