відчуваю прям серйозні проблеми з памʼяттю, мабуть сходжу до невролога поки це безкоштовно по робочій страховій
Робоче каченя — відчуваю прям серйозні проблем...
У мене теж останні півтора року якась жесть з пам'яттю. Забуваю події накшталт Маріуполя, не орієнтуюсь чи щось трапилось кілька днів тому чи кілька місяців тому
співчуваю( а ви намагались якось це виправити? мені психіатр каже що це теж побочка від депресії але вже починає дуже напрягати коли звичайні слова не можу згадати назви
Ні, якось часу не було. Але давно підозрюю хронічну депресію у себе і останнім часом всерйоз думаю звернутись до спеціаліста
якщо вже думаєте, то радше йдіть. особисто я пожалкувала лише що раніше не пішла бо могла би менше часу страждати
якщо є куди йти це чудово. Але часто (для багатьох н. п.) єдина опція це онлайн.
так, розумію цю проблему і місцезнаходження і того, що багато спеціалістів постійно зайняті. мені прийшлося півтора місяці чекати черги щоб потрапити до кваліфікованого спеціаліста офлайн. тому, коли бачу запит на психіатра чи психотерапевта — намагаюсь допомогти контактами або особистим досвідом
Similar Posts
Жах, співчуваю. Більшість серйозних хвороб у мене були в дитинстві, то я нічого не пам'ятаю. Мабуть, моя пам'ять витіснила це як травматизуючі події
Щось стала багато чого забувати. Все починалось із слів під час розмови, потім чоловік став нагадувати мені якісь жарти, які я відпускала, а зараз починаю розуміти, що деякі події не памʼятаю. Це мене починає нормально так напрягати. Почитала що така хрінь часто як побочка ковіду, але блін 🤨
Тобто, у мене є дуже великі шанси дописати першу_чернетку_того_що_у_видавництво вже цього тижня. Жесть. Мабуть 200к слів сумарно і трошки менше року письма практично кожного дня.
#укррайт
Останнім часом хочеться піти попрацювати в кав'ярні. Є проблема - у мене вже є робота, але якщо комусь десь треба бариста на пару днів на місяць то кажіть, я просто дуже люблю готувати каву і з радістю вийду попрацювати
Але в мене дуже погана пам'ять на назви і на дати, тому зазвичай кажу просто "оцей будинок"
В мене багато років нема телевізора. Давно не дивлюсь ніякі шоу.
Але від однієї назви "супермама" в мене вже нервове сіпання ока.
Це мабуть щось дуже популярне, і дуже страшне))
Це антидепресанти пригнічували мою памʼять 😳
Я не могла думати, не могла концентруватися. Це були ад, не сама депресія. Може, не депресія була основною проблемою весь цей час?
Треба, мабуть, скласти меню на тиждень і хоча б намагатись налагоджувати харчування, тому що останнім часом їм дуууже багато солодкого і вже відчуваю, що моєму організму дуже не ок
Щоправда, поки не розумію як вибратись з цієї цукрової залежності
Може і добре, що в мене дуже хуйова пам'ять, я вже і не згадаю щось, що раніше було "хуйовим досвідом", я взагалі нічого не згадаю.
Я орієнтуюсь на своє коло спілкування, але постійно забуваю, що вони в айтішку на 3 роки раніше прийшли
А в теперішній тімі я прям відчуваю до себе ставлення як до якоїсь тупенької і намагаюсь зрозуміти, чи то я дійсно тупенька, чи що
це раз
два - у вас шось пам'ять не дуже, мабуть наслідки біполярки
про розвагу - то ваші слова
записалась на якийсь спринт по data-аналітиці. розумію, що безкоштовно тебе ніхто нічому не навчить, але треба трохи напрягати мозок, бо відчуваю, що я вже починаю деградувати на роботі і час шукати себе в нових галузях
Ну це психіатри для ТЦК робили і багато що я за собою спостерігаю і про що я казав лікарям - не вказано в висновку, і "помірний" це точно не про мій стан зараз, бо в мене останні місяці один з найгірших рецидивів, тільки провалів в пам'яті нема, як колись, бо я на таблетках.
Мене переповнюють дуже позитивні емоції останні дні, такого їх рівня я вже давно не відчував.. Часом хочеться кричати, часом рухатися в ритм під музику, часом по чомусь вдаряти 👊, а часом просто себе хвалити та пишатися..
Надіюся за якийсь час не послідує дуже різкого їх спаду😅🙈
Колись дуже давно я ще три дні їла їжу, приготовлену рідною людиною, яка раптово померла...
Це припорошилося в памʼяті, а я намагаюсь не ворушити.
🫂🫂🫂
бож
в останні дні перед ПВ, пам'ятаю як стрес заїдала улюбленною вінницькою згущенкою з паличками
Як згадаю, то слинки течуть🤧
Коли повернусь, накуплю багато літрів
А от останні півтора року це жесть
Я стільки солодкого ніколи не їла
По шоколадці на день, алло!
Згадала
В цьому році я відвідала Луцьк
Це була дуже рандомна поїздка, яка залишиться в пам'яті назавжди.
Гггг.
Ну я взагалі починав якраз із цього "почорніє" і вже дуже багато роботи і часу вклав те, щоб виправити всю ситуацію.
Коли це все починає йти в протилежну сторону, напрошується логічне рішення, що "почорніє" повертається, а я дуже не хочу цього. От прям дуже дуже :(
я за останні півтора місяця плакала більше, ніж перед тим останні півтора року
Теж думала, чи до свого психіатра, чи до невролога, але завжди здається, що не така це вже й проблема
Доречі хто там орієнтується в співвідношенні календаря, місяця й церковних свят - коли цього року зорі кажуть починати саджати картоплю?
Відчула весну, мізки перемкнулись на режим землероба.
Відкрила банку салату з солодкого перцю й аж відчула оце відчуття спекотного серпня з ящиками теплих перців які треба на майбутні закрутки помити й порізати
Колись у мене був рекорд особистий, останній день у шортах був на день студента, 17 листопада в Ворохті. Чомусь це прмя дуже сильно запамʼяталось.
Але тоді прям дуже дуже тепло чомусь було. Років 10-12 мабуть тому.
по різних подіях за останній рік я назбирала немало своїх людей.
але є нюанс: потрібно бути відкритим до цього (це мабуть і є основна проблема).
часом, ще бути готовим першим починати діалог/пропонувати допомогу і тп
тобто не тільки очікувати, що ось ти прийдеш кудись і усі самі почнуть знайомитись