Кожен раз коли іноземці запитують як ми тут, завжди кажу що хана, ненормально, ракети літають, дайте грошей або зброю.
Ана — Кожен раз коли іноземці запиту...
Бо так і є. Ми адаптувались, але це справді зовсім не нормально
Я так і кажу. Вони питають «вже краще?», кажу «ні, просто ми навчились з цим жити»
так
Similar Posts
Ще каже: бачиш, вже більше року пройшло, а ми наче нормально справляємося.
Я: поки що. Далі буде легше, але тільки до підліткового віку, а там вже нам хана.
Чоловік: все, я більше нічого тобі не кажу.
Вчора ввечері трохи чистила телефон. Час від часу дьоргала чоловіка, щоб показати якусь смішну фотку. Він каже: це було інше життя. Так, хвилинка ностальгії.
мені за гострі перці так теж казали
потім я навчився вже і не питав,
просто купував шо гарніше виглядає
люблю їх :)
Коли вам кажуть про 100500 ракет, які витримав чи не витримав Ізраіль, а ви уявляєте ракети москалів. То не уявляйте.
Уявіть краще Нікополь. Він так живе щодня.
якщо не вмієте ні те, ні те - то краще вже вчитись казати "ні" =/
Хоча... навіть якщо вмієте морозитись - краще таки вчитись казати "ні"
Кажуть же, що як можеш дати чужим жебракам, то краще дай своїм.
Думаю: ну може знову привиділось. Питаю через деякий час в сусідів, чи та сусідка приїхала, вони кажуть, шо так, приїхала. А потім я перепитаю: а вчора вона приїздила: вони кажуть: ні. Я питаю: я вчора це питав? Вони кажуть: ні. І тут я зовсім охуїв.
Мама каже, нічо, в 90х роках теж нічого не було, грошей не було, їжі не було, якось народжували. Блядь, так у вас самосвідомості ніякої не було. Ракети не літали над головою. Ви собі жили як болванчіки «та якось воно буде». Я так не хочу. Я не хочу якось. Я хочу керувати своїм життям, бляха.
Це ненормально таке казати людині, якій зараз важко.. та і взагалі не нормально нікому таке казати, бо плакати або жалітися комусь це теж може допомогти вивільнити емоції і це дуже важливо давати собі таку можливість
Перший пост одразу депресивний. Як розказати рідним, що ти хочеш себе вбити? Чи краще вже не казати? (це я не для себе, подруга питає)
І нормальної відповіді ніхто не дає. Чи не питають нормально. Бо одні кажуть що у них, а інші - що у них
Я тут живу на пташині правах. Може я б могла бути наполегливішою в Житомирі в себе, але там я фактично не живу. Мама каже, що там голова краде гроші. Не знаю чи то правда. Але я питаю «так а чого ви нічо не робите» там довга історія, щось роблять вже через суд.
Як казав колись Довгоносик :
- Дайте нам гроші, бо ми хороші !
кажу сашкові, іди вже по мандарини, не чіпай мене. каже, в мене гроші тільки на сігарєти
Мені казали, що я буду хорошою мамою, казали, що моєму хлопцю щастить, що я красива, тощо
але жодного разу не дали грошей за це все. Альо?!
Вони ржуть, кажуть, що краще вже інопланетяни)
Розумію вас🤝
Я навчився казати "І?" з таким виразом, що другий раз не питають😁
Якщо американці кажуть "не дамо", це означає "можливо". Якщо кажуть "можливо" - значить "надамо обов'язково". Якщо "надамо" - то "вже надали". А якщо чуємо "вже надали" - то кажуть не американці.
Ото ж. Я питала звідки в них така інформація, ніхто відповіді так і не дав. «Ну так кажуть». На паркані теж написано.
краще б вже нєкролог прочитати про таки "журналжистов", як то кажуть
