Рандомний факт: мій прадід по лінії мами служив у царській армії, а мій дідусь був танкістом під час WW2. Війна застала його на навчаннях в якійсь з балтійських країн. В мемуарах він багато писав про Кенігсберг, тобто десь там і воював. Пару разів горів в танку, були поранення.
Рис Басматі — Рандомний факт: мій прадід по...
Коли я був малим, він трохи розповідав, як на війні їли людей)) Я багато думаю про те, що зберегло його на війні. Не дивлячись на те, що моя мама його дуже поважала й боялась, я бачив його дуже обережною і, можна сказати, трошки боягузливою людиною. І знаєте що? За це я його поважаю.
Він ніколи не розповідав про свої геройства, війна для нього була чимось страшним. З бабусею вони жили бідно, розмовляли на суржику, але їх оточувала якась аура спокою. Знаєте, такого сільского (в хорошому сенсі, без підйобів і неповаги до села) українського спокою. Доки він фізично міг, то займався
пасікою. Мої дитячі спогади - чемпіонат світу з футболу 98, бджоли гудуть і ми з двоюрідним братом на веранді їмо мед, прямо з сотами. Дідуся не стало в 2003, а своїх дітей я навряд звожу на могилу прадіда. Бо Донецьк окупований йобаними російськими мразями, за яких дідусь воював майже століття тому
FIN. KONIEC.
Ставте лайки, підписуйтесь на мій канал, посилання на мій патреон в описі до цього відео.
Similar Posts
Історик Тімоті Снайдер сказав: "Це дуже дивна війна, в якій воює народ лише однієї країни… Це в якомусь сенсі світова війна, але в якій чинить опір лише одна країна… Не думаю, що ми достатньо цінуємо те, що вони {українці} роблять для нас".
Так, тепер я думаю влаштувати марафон Зоряних війн 🤔 Я дуже давно не передивлялася, і це фільми, які ми з мамою дивилися разом і потім гралися в джедаїв дерев'яними мечами 🥹🥹🥹 Типу саме цьому я не передивляюся, бо боюся через емоційну прив'язку, але ось щось дуже захотілося)
Дуже малої, бо наша демографія - це старіюче населення як всюди в Європі. Під час війни це дуже змінюється звісно, бо війна стосується всіх.
так під час війни дуже багато wishful thinking пишуть, це не новина)
Коли почалася повномасштабна війна, мені було всього 18, а загалом війна - 11 років. Це дуже підкошує, бо у мене не було досвіду як це не сприймати росіян як потенційну загрозу, не ділити їх на хороших та поганих. Коли почалась війна мама сказала: «росіяни прийшли», а я спитала «знову?»
Ну так, це ж зрозуміло що їм зараз дуже потрібно завершити війну, бо дві війни вони не потягнуть.
А раз вони вирішили йти на Польщу й Литву пробиваючись до Кенігсбергу з боку білорусі, то звісно ж треба закінчувати воювати в Україні.
У них багато у чому різна тема, і взагалі кожна війна унікальна.
Але факт того, що інколи дуже 'гарні та талановиті' люди роблять деяке лайно за сукупністю обставин - кочує від війни до війни.
Сьогодні місяць як мами не стало. Їй було лише 56. Ми були дуже близькі, хоч і через війну бачилися вкрай рідко. Телефонували одна одній чи не щодня. Досі машинально думаю «треба мамі розповісти», «треба мамі скинути це фото» і тягнуся до телефона. Мені її дуже не вистачає 💔
Я довгий час думала шо це про якусь з чеченських війн. Але тоді згідно ру проганда каналам навіть питання такого не могло виникнути. + я була дуже мала
Я знайшла мамин вірш. Про війну, про окупантів
Але мама писала не про цю війну
Це була інша війна, в іншій країні, іншою мовою (це переклад, оригінал набагато поетичніший)
Це уривок. І він мене розʼїбав вщент
Не сказала своє враження, місцями важко, місцями приємно, часи війни відображені тут просто пролистуавала бо мені сюжетну лінію Рути було дуже важко переживати, тому дуже неоднозначні враження написано добре, а от мною сприймалося так собі
8 прочитана книга за цей рік. Правік та інші часи.
Безсумнівно праві ті хто каже що це схоже на Маркеса. Книга,що вміщає в собі все життя в рамках одного містечка Правік,тут реально є все бог,війна,повний цикл життя,погані люди,хороші, смерть,стартість,юність,разом з героями проживаєш ціле життя
дуже коротко
Пішов служити. Мама плаче, що його «імʼя колишньої» точно його би чекала, не те шо ця
Я ж думаю «пиздос, я хотіла розійтися, а тепер він в армії» Через n-часу пише його колишня і каже, що вони знову разом. І я така «алілуя»!
Ще оказалось, шо Олег за Яника
А я на революції
Невдобно😅
Деякі люди просто кончені, і завжди такими були, просто саме під час війни їх стало дуже добре видно
Якщо так подумати, то мені насправді дуже пощастило, що я, перебуваючи в країні, котра вже два роки в стані активної війни, ні разу не чула і не бачила прильотів
Я коли бачив коментарі тіпів із Ізраїлю протягом війни, особливо російськомовних, у мене горіла жопа. Коли вони розповідали, що от у вас все розікрали і ви самі винні, в тому що зараз все так, вам до Ізраїлю як до неба і таке інше.
Все одно дивлячись відео звідти - мені боляче за людей.
в цей час дуже помітним стає, наскільки інфантильне у нас суспільство. І чорт би з ним, у багатьох країнах так, але у нас війна.
Сусідка боїться 666 дня війни, а я трохи занепокоєна тим, що мамі приходиться отримувати внж в власному місті, бо сьогодні не 666 день війни.
Останнім часом мама дуже сильно хоче в'їбати родичці, бо вона розказує що там чоловік на війні отримує по 100к, що жінці машину купив, а що наш дядько не отримує? Та як так?
Я просто сиділа, слухала і захотіла роздерти їй лице 🙃
А мама сказала що якщо вона їй буде таке говорити, то піде нахуй 🤲
Так, безперечний факт - навіть оксфордське визначення WW дуже розмите, "війна багатьох країн". І сам термін WW не є таким що передає точне значення.
Але, імхо, якщо розділити "війни союзників" (переважна більшість війн) і "глобальні війни", то зараз поки що, на щастя, не глобальні військові дії.
Надіюсь на адекватність нашого командування. Сто раз сказано про малу совкову армію і політичні рішення у війні тим більше зараз. Їх час минув. Можна скільки завгодно розповідати, що ми так перемелимо роміянч але з ними і наші гинуть. У них 140+мільйонів, люди з окупації, мігранти. А у нас? Отож.
Дуже з заздрістю дивлюсь на інших жінок в інших країнах з їх затишним життям. Я зменшую їх проблеми, звісно, вони є в усіх. Але не в багатьох блогерок, наприклад, є проблеми типу: чи я виживу? Чи є в мене майбутнє в цій країні після війни (якщо таке настане)? Чи не вбʼють мою маму в окупації?
Бачила. Хочеться показувати всім цим тупорилим, які не розуміють як так у нас війна і люди працюють на роботах. Хоча напевне вони не поймуть і ще знайдуться ті, хто скаже чи подумає " постанова". Дуже втомилась від тупих лбдей. Дуже
Мій дід навчав египетських довбойобів для війни судного дня, египетські пілоти разом із усім їхнім флотом під час цієї війни були винищені як клас.
Дуже показовий приклад совітської школи навчання пілотів (за місяць з ваших слів).
На цьому я йду, дякую за розмову.
Дуже по мені вдарила смерть Павла. В мене багато людей яких я особисто знаю і дуже тепло відношуся на війні. Не з усіма я підтримую постійний звʼязок і навіть час від часу гуглю щоб зрозуміти що з ними все добре. І чомусь я ніколи не думала про найгірше з ним. Дурна