Трапилось мати довгий діалог з бабусею коханого. Їй 81, вона з Молдови. І проскочило, що їм гарно було жити (натякаючи на совєт, бо вона виростила та вивчила всіх 4 дітей, всі мали роботу), а потім каже, що її матір після Другої світової тікала в Україну, щоб змінити якісь документи,
Бульбулятозавр🪷 — Трапилось мати довгий діалог з...
, бо їх могли відправити у Сибір, через те, що батько бабусі був євреєм. Він, до речі, пропав під чай війни, але жодних свідоцтв не було. Матір бабусі чекала все життя свого чоловіка, але так і не дочекалася. А бабуся його так ніколи і не бачила.
Хоча я чесно хз, наскільки бабуся все добре пам'ятає
Similar Posts
Насправді я маю надію знайти куди дівся прадід, батько моєї бабусі по матері. Проїбався десь в другу світову.
Мала зараз у бабусі, грається
А це ми, їдемо на роботу з чоловіком, я за кермом 😂
Робота це єдине табу для мене 😆 хоч і мої батьки і мої дідусь з бабусею познайомилися саме на роботі, але для мене це не варіант. Я роботу тримаю максимально відокремлено від особистого життя, і то була б катастрофа, а якщо розійдетесь, то хто б мав йти з роботи? 😅
"його передати треба, бабуся сказала щоб я ще підросла а вже тоді, але мати заперечила або зараз або ніколи, вона не хотіла вічного життя, мій батько простий чоловік і вона хотіла померти як смертна, ось і віддала мені частину себе"
"якщо я буду вчитися це ніяк не повпливає на моє життя
Я теж ці слова іноді плутаю))
А біта - це бабуся, ще кажуть qart ana - до слівно стара мати/праматір
Bitam, anam, babam, m - тут афікс приналежності, коли кажеш, що моя бабуся, моя мати, мій тато, і в зверненні також)
Це не мої, чоловікові. Але його бабуся- моя хрещена мати 👵🏻☺️
Вона така класна, так люблю її.
То є. Наша сім'я не має близьких родичів (був дядько, але він прийшов бухий і почав лаятися на мою матір на похороні бабусі. Мати його послала нахуй). А я не майже не маю знайомих у Україні.
Тому мені сумно і дивно читати те, як деяким доводиться жити з агро-ватою.
Шокуючий факт не про мене, а про мою родину:
Моєму дідові(брат моєї бабусі) мати заборонила одружуватися на сусідській дівчині
А за поясненнями відправила до батька
Так всі і взнали, що в них є позашлюбна сестра
Бабуся впевнена, що якби не той випадок, то так би ніхто і не знав
Майже Болівуд ага
зробив хрін
835 грамів самого кореню + водичка оцет сіль цукор
запас маю. і батьки мають. і бабуся.
Оо, то у вас є гарні фото?🤣
Бо в мене є фото всіх: чоловіка, дитини, бабусі, сестри і отої квіточки осінньої, але своєї нормальної не маю🤡
Мій батько народився в один день зі своєю бабусею
Бабуся померла 1 грудня
Батько тогоріч 1 грудня отримав кульове у Пісках
Я не вірю в символізм, та коли таке стається, то це мене змушує зупинитися і ще раз сказати, що життя має дурне почуття гумору
Піду привітаю батька з другим днем народження💔
Бабуся боялася виходити на вулицю, мати її не пускала, щоб ніхто не вкрав й не з'їв дитину.
Виїхати на возі з села було неможливо, стояли совєти зі зброєю на постах. Деякі успішно тікали й пішки йшли до міста, там влаштовувались на роботу на заводі за копійки.
Більшість з нас не мала батька. Фізично присутнього - багато, морально задіяного в процесі виховання - одиниці. Побут і діти були прерогативою матері та, іноді, бабусі.
Всі діти щасливі по-різному, і нещасні однаково. І "однаково" для нашого покоління - це відсутність стабільної постаті батька.
От-от має померти моя бабуся, з якою я провела все дитинство, але потім сталось так, що ми перестали спілкуватись. Бо вона не бачить проблеми в алкоголізмі свого молодшого сина, який, так сталось, є моїм батьком. Він знущався з моєї матері і принижував мене, а бабуся все одно вважає його найкращим ⬇️
В США бабуся повідомила онуку, що її чоловік зраджує їй з її матір'ю.
Т п
А мого батька вигнали з комсомолу. За те що вінчався з матір'ю. А здав його син найкращої подруги моєї бабусі.
Маю надію, виживе)
Зазвичай, магазинні рідко довго живуть.
Хоча у моєї бабусі всі виживають.
Казала, що її найбільший страх – що у когось в родині буде мало їжі. Хоч ми самі бідували сильно у 90-х.
Я дуже люблю й поважаю мою бабусю. Не дивлячись на ці страшні спогади з дитинства, а потім й жахи Другої світової, вона завжди була дуже світлою людиною.
В дитинстві часто казали, що маю паскудний характер.
Пощастило тоді мати бабусю, яка навчила, що мати так званий хороший характер - це бути зручним для якомога більшої кількості людей, яким на тебе щиро похуй. А мати паскудний характер - це бути зручним для себе, тому це заїбись.
Сестра моєї бабусі померла від голоду, то було вже після війни, але в 30-х також було важко. Я пам'ятаю історії як люди змушені були їсти своїх котів і собак, як мати годувала дитину кров'ю, а не молоком, як люди говорили, що з'їжте мене дітям, бо так житимете. Я це все читала, читала і плакала.
Ні) Донецька обл.
Бабуся місцева.
А ось чоловік моєї хрещеної має корені с Татарстану(начебто чи щось недалеко)
Про яку надомну роботу в совку ви кажете?
Нагадаю вам, що "тунеядство" було злочином та каралось реальним строком за гратами.
В мене був друг, який до п'ятого клусу жив в дитбудинку, тому що мати померла, а батько по два-три місяці був відсутнім по роботі, без бабусь або дідусі. Що йому робити?