Бульбулятозавр🪷
@bulbulyatosaur.bsky.social
українка-біженка в Італії 🇺🇦🇮🇹
багато працюю на роботі :с
взаємна #укр ||fandoms: Genshin impact, Pokemon (a little bit) Spn, Merlin BBC, Tolkien, Naruto.||Шукаю м'ю🥺||
Бабуся партнера(81 р) каже, що не думає, що проживе ще 10 років. Я спиталася, чого вона так, вона сказал, що побачила у планшеті шо петросян помер і срутін навіть на похорони приходив... Сказала їй, що най вони всі там помруть, ненавиджу їх, а вона мені А ти не дивишся таке?
Не витримую
Мали вже відкритися, але погода дуже сильно спортилася, тому чекаємо понеділка.
В геншині новий банер, в покемонах новий сезон, а робота вже скоро почнеться
Так в не виходить повністю перебратися сюди і повноцінно вести сторінку.
За останній місяць встигли з партнером завітати у Флоренцію і пару годин побути біля Пізанської вежі. Маю багато фотографій, щоб запостити, але не знаю, чи варто)
Бунтує море сьогодні. Погода просто жах останнім часом. Сподівюсь, що дощиме і в робочий сезон, щоб я мала вихідні :3
Ар'я дзвонить мамі та Робу, щоб вони почекали її трохи перед тим, як йти до Фреїв(?), які всіх уб'ють :с
В геншині новий банер, в покемонах новий сезон, а робота вже скоро почнеться
RIP цьому пірсингу, бо я не могла відкрити його два дня. Більше не ризикну вставляти у носа.
Їхала вчора додому 13 годин. Плакала, бо знала, що мама сумуватиме.
І завжди так сумно, коли повертаюся, хочеться вбити себе. Не знаю, з чим це пов'язано.😞
А, ще встигла додивитися Гру престолів і засмутитися через те, що чорний дракончик залишився сам-самісенький. 😞
У мами в гостях два тижні.
З хорошого нарешті подивилися з молодшою сестрою всього Гаррі Поттера. Дитя ні разу за 14 років його не бачила, це якось не по-людськи.
Були дні, коли я багато робила дуолінго тут і намагалась зловити цікавіших покемонів в покемонго, але шось не склалось.
Так-так, я тепер переживаю за деякі лінії на обличчі і думаю, а може пора вже шось колоти, аби запобігти старіння ( 23 рочки хд)
Передивилась усі частини Хоббіта.
Дуже дивне відчуття. Здається, років 5-6 тому в мене замість серця був камінь. Якось дуже сумно зараз.
Вже зібрали три пазли. Більше нема місць на стінах.
Привіт, блюскай, я знову тут.
За цей місяць я встигла з'їздити з мамаою і сестрою в Україну, розібратися там із пропискою та відвідати бабусю, поїхати з неї, відвідати Прагу, відсвяткувати день народження, повернутись в Італію, зібрати пазл на 1000 шматочків.
До речі, поки була в Україні, Тед побачила дещо схоже. Щоправда, я не одразу зрозуміла, бо ми їхали з Глухова вже досить пізно, тому я думала, що то вогні міста так яскраво палають. А воно, хз шо.
Початок листопада, десь поблизу міста Бровари.
Привіт, блюскай, я знову тут.
За цей місяць я встигла з'їздити з мамаою і сестрою в Україну, розібратися там із пропискою та відвідати бабусю, поїхати з неї, відвідати Прагу, відсвяткувати день народження, повернутись в Італію, зібрати пазл на 1000 шматочків.
Автостради Лігурії такі автостради, що одно мають заторчики.
Побачила рідну Троєщину 🥺😔
В небі над Києвом та Київщиною зараз видніється північне сяйво «Аврора»😍
Швиденько всі подивіться на цю красу.
Тікток створив мені аватарки. Зробив значно старшою, але деякі картинки вийшли досить цікаві. Така я собі дарк фентезі бабця в 22.
Моя мама любила інколи відкривати мою шафу і, якщо їй здавалося, що там безлад (так і було, я свинюка,але було зручно), то вона нахуй все викидала на підлогу, незалежно від мого віку.
АЛЕ НАВІТЬ ВОНА НЕ РИЛАСЯ В МОЇХ ТРУСАХ. І це моя матір, в неї своє розуміння кордонів, а тут бабуся партнера
Мені соромно через таку мою реакцію на літню людину, бо головою розумію, що їй просто нема чим зайнятися і вона хоче бути корисною. АЛЕ БЛЯТЬ СУКААААААА
Якого хуя блять.
Ви не уявляєте, в якому я ахуї була, коли повернулась від мами і побачила, що моя спідня білизна складена квадратиками. Типу, припустимо, що бабуся партнера хотіла як краще, але цей дурень чого дозволив їй нишпорити в наших речах. Дівчата, я не можу.
Блять сука йобантй в рот. Якщо я повісила сушитися свої речі, і вони не заважають тобі повісити твої речі, то не треба їх сука чіпати.
Не треба ритися в моїх трусах, поки мене нема. "Я перебрала, які вже маленькі". Сука, ми с тобою навіть не родичі, ти не знаєш мій розмір
Який чемпіон минулого невдало рейканурвався, ото і обурюється, бідолаше. 😔
Вийшов з братюнею із зони комфорту, щоб щодня літать над морями
Якось тато подарував мені схожу кульку, але там був пазл з конячками. Досі пам'ятаю, що кулька була фіолетова, а коняшка була хафлінгером. Я ще була трошки засмучена, бо мені подобались пейнти, хоча фіолетовий топ.
Та кулька давно утрачена, але ми знайшли ці. Вони такого є розміру, ну й купили🤷♀️
Шуткувала з партнером, що я на ньому використала майстер бол, бо він для мене як легендарний покемон, і я не хочу, аби він втік. А він на мені використав звичайний, бо я метапод (поки не еволюціонує - з нього нема толку). Партнер сказав, що я кажу дурню. Загалом справедливо.
Дівчата, як же страшно випада волосся... Мені здається, через місяць чи півтора я буду лиса.
, бо їх могли відправити у Сибір, через те, що батько бабусі був євреєм. Він, до речі, пропав під чай війни, але жодних свідоцтв не було. Матір бабусі чекала все життя свого чоловіка, але так і не дочекалася. А бабуся його так ніколи і не бачила.
Хоча я чесно хз, наскільки бабуся все добре пам'ятає
Трапилось мати довгий діалог з бабусею коханого. Їй 81, вона з Молдови. І проскочило, що їм гарно було жити (натякаючи на совєт, бо вона виростила та вивчила всіх 4 дітей, всі мали роботу), а потім каже, що її матір після Другої світової тікала в Україну, щоб змінити якісь документи,
Добралась знову до геншина ( поки була у мами я не було можливості грати)
Їбучі блять івенти з 100003729 діалогів. Маю зробити за себе і за малу.
Різлі цікавий, але не розумію, чи хочу його. Срака топ, да.
Доречі, да.
Жебрачка: забагато пісень.
Пегас: всратий дизайн персонажів. Навіть пегас, яка була моєю улюбленою, трошки наркоманська якась. Розумію, що для 2000-х все круто, але в спогадах ці мультики були кращі.
Малій сподобалося, але вона вже не така мала, щоб бути прям у захваті.
Вчора повернулась до себе. Дорога була паскудна, бо весь день йщов страшний дощ. Вийшло не 9 годин, а 10,5. Мама і мала, які проводжали мене, також змокли і не провели свій вихідний так, як планувалося.
Вдома не відчуваю себе дійсно вдома, хочеться втекти. Це мене бісить ще більше.
Та людське життя а цілому недосконале через свою обмеженість. Вічно тілу треба щось, що мозок може не хотіти і навпаки. І сам факт того, що бажання мозку і й тіла бувають різні - фу