Хто б сумнівався, я знайшов Пана Суддю в печері з якимись руїнами.
Райотслі — Хто б сумнівався, я знайшов Па...
О, зрозуміло.
*Доки Невіллетт вдягався, Райотслі викрутив свої штані та сорочку, взувся та загорнувся у свою накидку — єдину річ, крім взуття, яка була сухою.
*Коли Пан Суддя повернувся, чоловік задоволено кивнув йому.*
Так, ходімо.
*Підійшов ближче та оглянув Юдекса.*
Не залишилося, не переймайся.
*Суддя тихо зітхнув та поцілував Райотслі у кутик губ, тихо прошепотівши*
Я кохаю тебе.
*Неві швидко закрокував уперед, знову червоніючи та прикриваючи щоки долонею*
*Райотслі усміхнувся та, жартома закотивши очі, мовчки пішов слідом за Юдексом.*
Similar Posts
*Райотслі кивнув, та уривчасто видихнув, щойно Невіллетт закрокував до дверей. Чоловік вільно розсівся в кріслі, прикривши долонею очі. На вибачення від Судді він ніяк не відреагував, бо просто вже не було сил ні моральних, ні фізичних. Зупиняти юдекса теж не збирався.
*Суддя тихо фиркнув на реакцію кота та підійшов ближче до Райотслі. Юдекс взяв коханого за підборіддя, ніжно та довго цілуючи, ніби це останній цілунок у його житті.*
*Чоловік знав, що на нього чекають, і тому без зайвих зволікань та зупинок попрямував до Судді. На щастя, його ніхто не зупиняв, а тому Райотслі швидко дістався особистого офісу Невіллетта. Зайшов до кабінету та трохи схилив голову, вітаючись.*
Звали, Пане Суддя?
*Невілетт тихо зітхнув та усміхнувся*
Невже Капітан аж так не проти моєї компанії, гм?
*Чоловік повернувся, опиняючись близько до обличчя полісмена та огортаючи його приємними жасминовими парфумами. Рука Неві лягла на груди Райотслі, беручи краватку і притягуючи його ближче до себе*
*прочитавши слова Судді, відклав свої справи, взяв парасолю, й відправився до нього. Вже скоро Райотслі був на поверхні. Він тихо підійшов до дракона та мовчки став біля нього, ховаючи його від дощу під парасолькою.*
*Райотслі був роздратований набридливою дівчиною, але все є поводився ввічливо, відповідаючи на питання Шарлотти про те, чи разом вони з Паном Суддею.*
Що? Ми просто друзі.
*притискаючись до чоловіка ближче, Невілетт м'яко посміхався, заплющуючи стомлені очі*
Мені здається, що Міс Клорінд нас проклинає найбільше, бігаючи між двох вогнів.
*Дракон тихо захихотів, погладжуючи спину Райотслі та цілуючи його у кутик губ*
Спокійної ночі, коханий.
*Райотслі відмахнувся від слів Судді.*
Не кажи дурниць, він просто тебе вперше бачить от і налаштований так.
*Погляд майнув до обличчя коханого і чоловік лукаво вишкірився, усвідомлюючи.*
Чи Пан Дракон ревнує мене до маленького котика?~
Якщо жоден боягуз зараз не скаже мені де Пан Суддя, я розтрощу цей бісів палац. Нічого не залишиться.
*Чоловік підвівся вслід за Юдексом, знявши накидку та дозволив дракону потягнути себе до ліжка.*
Звісно зігрію~
*Зупинившись, він почав роздягати коханого, знімаючи верхній одяг та беручись до сорочки. Райотслі в процесі залишав на блідій шиї вологі поцілунки, шепочучи Судді слова любові.*
Та не так вже і важко вас тут було знайти. Зайшов до пана судді @judgedredd.bsky.social і знайшов майже всіх, кого читаю у тві)))
*Невіллет охоче відповів на поцілунок та міцніше обійняв Райотслі*
Я не хочу кохати когось окрім тебе. Хочу чути твій голос. Бачити твою усмішку. Торкатися твого волосся і чути твоє серцебиття. Мені ніхто не потрібен окрім тебе, Райотслі.
*Неві поцілував полісмена у скроню*
Мій єдиний і жаданий.
*Неві схилився, лишаючи м'який цілунок на скроні Райотслі*
Ну, як у головного та підлеглого. Хоча у мене інколи відчуття, що вони усі мені як діти.
*Чоловік тихо захихотів та приобійняв коханого*
А чого питаєш?
Знайшов в офісі Пана Судді цікаві записи. Здається, я знаю куди мені зараз треба йти.
*Райотслі зітхнув, знов висковзуючи з хватки чоловіка, та все ж встаючи вслід за ним.*
Гаразд, ходімо.
*Райотслі кивнув, встаючи й крокуючи на вихід. Біля дверей він повернувся і грайливо усміхнувся.*
Класний світер, до речі, у мене мала племінниці у таких ходить.
*Кімнату заповнив звук зачинення дверей, Райотслі пішов.*
а новоприєднаний якось знає, за чиїм само він інвайтом? Я бо тільки пана суддю можу перепитати