Можна, звісно, не повертатися ні в яку Португалію, але для цього треба розійтися з хлопцем 🥲
Ну і все одно разок повернутися забрати машину і речі ггг
Настьо — Можна, звісно, не повертатися...
А є ще якісь варіанти, щоб таки ваші стосунки лишились живими, а ти більше бувала в Києві?
Та хз
На частіші короткі треба прям багато грошей
А довші хз як вплинуть
Сама знаєш шо стосунки на відстані сумнівно працюють
Та знаю, звичайно. Просто хочеться, щоб тобі було добре. А читаючи тебе іноді здається, що не дуже тобі
🫂
Similar Posts
є три речі яких не буває забагато: дохла русня, гроші та відібраний контент. якщо вам більше не хочеться контенту, то треба check your privileges ггг
Я перед цим років п'ять тому коли в Київ повернувся. Перше ж побачення і стосунки щось на пів року здається (чи й більше), друге побачення і стосунки на місяць
🫂 дякую, я знаю, але треба час. Іноді дуже хочеться повернутись додому, бо це якісь ігри на надскладних рівнях
Новини звісно буває розйобують і я от вже кілька годин збираю менталку щоб почати працювати, але їх треба знати хоча б для того щоб донатити більше.
але щоб дійти до стосунків, треба знати, що людина норм, а якщо вона сходу поводиться як непонятно шо, то про які стосунки може бути мова?)
Звісно хочеться думати, що залежності й не було, але хз) тримаюсь. Було кілька днів коли було дуже важко, але тримаюсь норм. Потроху виходить знаходити собі нормальні здорові coping mechanisms
Добре йде, подобається. Більше грошей на донати))
Я знаю, що я можу приймати рішення, про які потім жалкую, чи що не схотіла працювати над якимись "складними" стосунками чи по-людськи вирішувати проблеми та тікаю від них, і тільки згодом розумію що не треба було тікати.. тому мабуть мені не варто гарячкувати. Треба добре подумати.
Давайте на правду: далеко не кожен знає одразу, що він хоче. Та може збагнути от що саме йому потрібне коли вже пізно та коли вже не повернеш. От ти захериш якусь людину, а потім силітимеш і жалкуватимеш, а вже назад ніяк.
Бувають такі дні, коли дуже хочеться грошей, але не хочеться працювати.
Багато таких днів.
Прям щодня.
Ну якшо хтось отримує то добре🥲він йде, але повільніше ніж треба, і я знаю шо багато зборів і мало грошей, але ситуейшен від того не краще. Я знаю шо мене попросили і шо треба зібрать, якби було не треба і люди ше десь могли взять, я б з цим так не зайобувалось
Дуже красиво він живий, вони живі, і хоча більше не побачаться але він буде знати, що з ним і з нею нарешті все добре.
Звучить красиво. Але ж ви не знаєте який він в стосунках…. Хотілось би вірити що є ще нормальні хлопці, з якими можна було б вибудовувати адекватні дорослі стосунки
Де ви берете копійчані гроші, якщо вони вам треба? Про варіант прокатитись на маршрутці зі стогривневою купюрою знаю, але хочеться якісь альтернативи
Там на OLX до речі є дірка (або by design, хз) що дозволяє дивитись фотки у більшій роздільній здатності (звісно не більше ніж завантажений оригінал).
Постійно користуюсь коли мені дуже треба роздивитись фото об'яви,
Сил вам, з мамами буває дуже тяжко🫣 від «краще знаю, що тобі треба» інколи об стіну хочеться битися
Як там ваше горло?
Я раніше: *побільше годин, години гроші, гроші їжа, працювати працювати , треба машина треба вдітись*
Я тепер: *не платять більше- не йду. Не просять прийти- не йду. До побачення*
хочу піти в художку коли повернусь в київ ….. треба знайти художку……. хз ніколи не була в художці а лише на художніх гуртках але думаю в художку треба хоч трошки походити просто щоб подивитись що воно таке і чи воно мені треба
гадки не маю як там все працює чесно кажучи
Добре я не знаю нічо про цей крінж але я бачила тіктоки і мені треба знати більше
Ну там треба дуже постаратися, щоб зламати усе, що вже нормально працює.
Я, звичайно, знаю Ubisoft 😅, але сам факт.
Вже втретє в мене так, що новий сімейний більше не працює, а я про це дізнаюся лише коли треба до лікаря (а не ходжу до останнього)... І от знову я хз до кого піти, щоб був нормальний, адекватний, справді допоміг, а не "ну я нє знаю", ну і при цьому державний...
здається я дуже близько до слфхрм
ніколи цього не робила, але вже другий раз мені прям дуже сильно хочеться. по почуттям - відчуття безсилля, такого нестерпного, шо треба хоч шось зробить
Завтра (сьогодні вже) треба рано вставати і чапати до сестри, а я не можу заснути і хз чого
Наче і не болить нічого, наче і хочеться спати, навіть ніс не закладений, але як тільки починаю "провалюватись" в сон щось дивне, навіть не знаю як пояснити
Наче мозку здається що я не можу дихати
Та й таке 😁 в цілому довгі моногамні стосунки дуже спрощують комунікацію, бо ви одне одного ДУЖЕ добре знаєте