Чим далі в ліс тим більше не зрозуміло де реальність, де вже гг придумує метафоризм на оточуючі його речі, куди ж без депресивних вайбів, ну і найкраще було те що по суті все повернулося до початку і оце життя людей поміж людей гарно описано, їх цінність для нас я думаю на яку ми не завжди дивимося
32 книжка за цей рік. Луни.
Я спочатку поставилася зневажливо до твору бо віяло вайбами над прірвою у житі і вже була готова що вся історія це просто розщеплення особистості хлопця, але після початку зникнення людей межі реальності почали розвиватися і з'явилося купа метафор,що мені таки сподобалося
