Революція Гідності для мене - це події, які перевернули мій світ і фактично стали початком нового відліку моно життя.
Це був перший курс коледжу у Путивлі (максимально проросійському місті). Російськомовні викладачі на парах розповідали про наркоманів на Майдані у Києві, і запевняли, що РФ топчик
Оскільки я тоді ще був аполітичним, то взагалі не розумів про що вони. До 30 листопада. Коли розігнали студентів. Я сидів вдома і дивився тєлів. 1+1. І тоді по ТСН показали розгін. І сказали причину. Це фактично і стало початком нового життя. Нового мене
Мені було 16 і я був в Путивлі. Тому, все, що я на той час міг, це поширювати правдиву інформацію про Майдан у коледжі. Так я і став головним фашистом коледжу
Найцікавіше і найдивніше, що я був все навчання в гарних стосунках з викладачами, які мали відверту проросійську позицію. Хоч ми і не поділяли позицію одне одного, але це ніколи не впливало на навчальний процес. Тому у мене була 5ка з методик викладання математики та узкого язик
В середині листопада 2013 року я з подругою була в Донецьку звідти ми поїхали в Київ. 20 листопада ми виїхали в Чернівці, а наступного дня почалась революція. В той день наші життя змінились назавжди. Які різні шляхи пройшли ці три міста і їх жителі за ці 10 років. З днем гідності та свободи
коли хоч один на вашому шляху скаже, що Революція Гідності стала причиною нападу - показуйте це фото 2011 року, коли ще їх улюблений овощ був презом
ідіть нахуй всі, хто в підписках і вважає, що не русня винна, яка довго і планомірно готувала вторгнення, а Майдан.
Це 2019 рік, був насиченим новими класними подіями і переживаннями через розбите серце. Але тоді я звільнилася з своєї першої роботи з амбіціями стати професійним художником, була енергійною і зарядженою.
Революція Гідності, мені 10. Я дивилась рос відео. На кінці вони сказали: «бажаємо українцям розібратися з тим бардаком, що відбувається». Я відписала від них. Бо це була двозначна позиція. Бардак - це міг бути янукович або Майдан. Це був мій перший свідомий політичний вибір і не останній
Та я вже давно знала. Коли мені той же дядько розповідав, що відбувається на Майдані під час революції Гідності, коли я на тому Майдані саме стояла. Звісно, він все знав краще, йому тєлєвізар розказав :/
Найгірше те, що я йому нічо сказати не можу, бо він за те виїсть мозок моєму батькові -_-
мені здається, подорожі - одна з найважливіших частин життя. типу блін, можна стільки нового досвіду отримати, не розумію, як це може стати причиною сварки.
Рівно 10 років тому відбулось побуття студентів на Майдані - початок Революції Гідності. А потім українці забули, що таке гідність, організували більшість на базі антимйдану, обрали владу в 10 разів гірше за ригів, що призвело до повномасштабної війни, але всім вже було начхати.
Відірвала себе від ліжка в йобану стану рань, на льоту вдягалась і зварила каву, пробіглась до коледжу, щоб в коридорі другого поверху перестріти викладача, який забув сказати, що пари не буде 🤡
… у сцені, коли вони, тримаючись за руки, дивляться як руйнуються хмарочоси. «Я зустрів тебе у дуже дивний період свого життя» стало нашим внутряковим жартом.
Потім було ще багато чого, але з Києва ми не поїхали і весь час лишалися зі своїм містом.
Письменник О. П. Бердник розмовляє зі студентами під час голодування на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) в м. Києві. Жовтень 1990 року.
На початку повномаштабного вторгнення я сказала, що світ вде ніколи не буде, як раніше. Тепер, після 7 жовтня я, взагалі не впевнена, чи буде життя на землі.
Мирослав Кувалдін, телеведучий, лідер гурту "The ВЙО".
Підтримував Помаранчевий майдан і брав участь в Революції Гідності.
А з початком повномасштабної війни
став на захист України.
Пишаємось!
У темні часи особливо видно світлих людей.
3. Я планувала багато гуляти, відкрити нові місця та події у Вільнюсі, проте через різні причини сиділа вдома: то ноги сильно натерла, то дощ, то якісь справи. Тож прогулянок у квітні вийшло небагато, зате соц. життя в цілому було насиченим.
В яких справах у вас все вийшло не так, як хотілося?
наснилося, що увесь київ завалило снігом, але нам з дівчиною, з якою ми дружили ще у коледжі, треба було на якийсь концерт, тому ми стали на лижі й попилякали через порожнє місто у комендантську годину