Так бісить, що люди не вміють говорити словами через рот. Ти не хочеш проводити зі мною час? Скажи. Я не буду чекати, коли ти прийдеш, змінюючи час кожні пів години на пізніше. Не хочеш зі мною говорити? Скажи. Я більше ніколи не буду до тебе говорити. Просто блять не можу з цього.
неосяжність — Так бісить, що люди не вміють...
Я завжди відчуваю себе якимось лохом. Коли всі люди ставляться отак. Я просто бачу, що це я причина. Бо коли хтось один такий, то це люлина така. А коли зі мною такі всі, то явно це все я. Я знаю, що я не та людина з ким хочеться спілкуватись. Але чому не сказати просто?
Similar Posts
Дякую 🫂
На жаль, не всі люди вміють говорити, тим більше говорити вчасно((
Тепер бачу, що ще й поводитись відповідно до своїх слів вміють не всі
Якщо я говорю людині: я буду зайнята деякий час/ я ігноруватиму тебе деякий час, бо хочу побути сама, та насправді я живу життя і просто не хочу розмовляти з людиною, це вважається гостінгом ?
Ми всі зараз бачимо тотальну брехню навколо нас. Ми всі бачимо, як це огидно жити в брехні і до чого це призводить.
Коли брешеш сам собі.
Але люди не хочуть йти і говорити собі правду.
Люди говорять мені, що я занадто серйозний, похмурий, депресивний, мрачний, пишу і говорю якусь хуйню, люди хочуть
тут хоч одну людину зустріти, яка відстрілює свої емоції та вміє словами через рот говорити, а ви про поліаморію хд
тут хоч би одну людину зустріти, яка відстрілює свої емоції та вміє словами через рот говорити, а ви про поліаморію хд
Не знаю, для мене ж це by default 🤷♀️ Дратівлива, інколи агресивна, інколи інфантильна, інколи хочу уваги, інколи хочу, щоб мене лишили в спокої. Лінива (чи стомлена?). Не знаю, наскільки це хоч щось про мене говорить, це ж про будь-яку людину можна сказати, як гороскоп 😅
Так і є, але позамірна турбота та лишні питання зроблять ще гірше мені. І ні, це не ті люди, коли я скажу «лишіть мене в спокої» чи «не хочу про це говорити» які дослухаються до цього 😒
Що можна сказати людині чиїми словами ти говориш про найбільший біль в своєму житті
Я навіть не знаю як говорити про це і чи варто. Бо останнім часом вона мене ігнорує тижнями.
Я колись перестала писати першою людині і ми більше ніколи не спілкувались, я не намагалась зупинити спілкування, але після довгого часу, розуміння, що про тебе і не згадають, я вже не хотіла виясняти щось.
не завжди є час їх послухати, люди все таки читають швидше
ну і коли я пишу, я більш менш структурую те що хочу розповісти, а коли говорю -несу все підряд
Якщо людина мало говорить, перебуваючи у великій компанії людей, найімовірніше, вона сильна ментально, вона знає, що розумна людина більше слухає і менше говорить, тому дорожить своїм словом.
Якщо людина мало говорить, перебуваючи у великій компанії людей, найімовірніше, вона сильна ментально, вона знає, що розумна людина більше слухає і менше говорить, тому дорожить своїм словом.
Ох може через те що я не часто проводжу з людьми час, у мене теж таке є, я помічаю що мені нудно коли відволікаюсь на все підряд і стаю розгубленою і ще через час від розмов болить горло то я ще менше хочу говорити 🙂🙂🙂
говорять, що під час війни люди більше цінують одне одного, але уявіть, як ви проводите ніч під звуки вибухів, а потім жодна людина не запитає, чи ви в порядку, навіть якщо всі новини цієї ночі були про вас. до біса це, правда, я втомилась
колись МОЖЛИВО, я зрозумію, чому люди, які так до мене ставляться, хочуть щоб я витрачала мінімум годину часу безкоштовно
Ми маємо нормалізувати це! Бо мені хочеться говорити компліменти людям і може хтось інший хоче сказати мені комплімент на вулиці (👉👈)
А деяким людям можливо треба почути що вони гарні
Шось останнім часом люди бісять більше звичайного, хочу на тиждень на безлюдний острів
Багато говорять, що краса проявляється в очах того, хто бачить її. Але я б сказала, сенс набувається тоді, коли людина його відчуває. Якщо людина не бачить і не відчуває сенсу, можливо тому, що сама вона зовсім не сповнена сенсом. Неможливо щось відчувати порожніми нутрощами.
Так, зараз підіймаються обовʼязкки від людини, а держава не хоче працювати над обовʼязками від себе. Через це люди повертаються до держави жопою, бо відчувають найобку. Топто можна скільки завгодно говорити про патріотизм, але якщо цей підхід не змінити, то добра нам не бачити.
Мені здається я жахливо підтримую людей. Коли треба підтримати близьку людину, я відчуваю велике бажання це зробити, але мені завжди несе бракує слів, і мені здається, що мені б варто було сказати значно більше, ніж я по факту кажу, але я не знаю що, я хочу просто обійняти
Ну якщо таке можна говорити про третю людину в країні під час війни, то чому про все інше говорити не можна?