Ніколи не шукала роботу
Першу запропонував декан одразу після універу. Далі - переманювали знайомі)
Йшла собі уперед,займалася цікавою справою і реально любила понеділки,бо любила свою роботу
Все знищила русня.
І майже 2 роки була сірість, рутина
Досить,прийшов час шукати новий шлях, нову стару себе
Після універу 22 поки пропрацював на одному серйозному державному підприємстві, робота була цікава, хоча організація вибішувала, як і будь що, організоване державними міністрами. Під час війни став безробітним біженцем. І зрозумів що я реально ненавиджу роботу взагалі. Особливо начальство як клас.
Я філолог за освітою, навчала студентів сучасної і ділової укр. мови(СУМ і ДУМ😙)
8 років тому все обнулила, стала займатись аерографією і знайшла роботу,яка повністю мені підходила:графік,платня, шеф,який мене трохи боявся)
А потім прийшла русня.
І 2 роки я маю тупу роботу😖
МАЛА🥳
Подивимось, що далі
Робота це гидота. Хочу невеличку хатинку на березі теплого океану і три мільйони баксів. Мені б вистачило до смерті
Чи то вже час шукати нову роботу, коли вперше за весь час затримка по виплаті зарплатні? 🫠
це не так багато справ, але в умовах постійного тиску "шукай роботу!! в сенсі ти малюєш а не шукаєш роботу/прибираєш будинок??", займатись творчістю не хочеться взагалі.
ну, принаймні я нарешті записала собі майже все що я мушу зробити найближчим часом
Коротше, досі забагато займаюся фігнею, замість того щоб шукати нову роботу((
Нехай це випробування перед новим роком стане кроком на шляху до нової гарної роботи, яка вам буде до душі! 🙂
Я вам, до речі, не розповіла, але нову роботу я знайшла, хоча й не найкращий варіант. Сподіваюсь все ж таки вчитися новому і шукати далі краще.
Батько: довго будеш ще на моїй шиї? Шукай роботу!
Я: *шукаю роботу і раджусь з батьком як мені сумістити універ і роботу*
Також батько: ой, та не спіши. Зараз війна, все так не стабільно, почекай хоча би до 3 курсу
Дядя ще до війни їздив і от їздить по роботі по всяким цікавим об'єктам України. То зараз з атаками, більшість напарників його - перестали їздити.
Він цей раз шукав собі нових...всі бояться.
І я боюсь, за дядька. Не знаю як його дружині то.
Мені тоді - 15 років тому - було варто не лише купити інше взуття а й змінити роботу😂
А сьогодні інша справа. Любов до кедів разом з бажанням час від часу йти навпростець то така цікава суміш...
Легше одразу вбитися, ніж шукати нову роботу. Навіть думки про це викликають сльози.
Пане канадець, не звільняй під Різдво, так не хочеться шукати нову роботу на новий рік
Вмію все робити і в той же час нічого. Де шукати роботу незрозуміло. Як жити далі не понятно. Хто я бляха
По ходу я не встигну прочитати цього місяця все, що запланувала 😔
Давно такого хаосу в житті не було, хочу пошвидше адаптуватися до нової роботи і мати час займатися тим, що я люблю, інакше для чого це все 😭
На роботі починає відбуватись різна хуйня, а єдине, чого я не люблю у роботі - це коли відбувається різна хуйня.
Тому варто починати шукати нову, щоб одного дня не прокинутись безробітною (і без грошей)
Один знайомий на такій роботі за кілька місяців купив свого першого Жигуля. Там шабашка це підписувати потрібні документи, що все безпечно і перевірено. Причому, не підписати ти їх однаково не можеш, бо дуже швидко доведеться шукати нову роботу
Колеги обговорюють як добре, що нікого нового не треба шукати в наш відділ на роботу, тим часом я, яка за пару місяців планує іти геть
Тєма з «на вихідних буду займатись тим, що люблю» вже давно не працює. Нічого з цього не виходить, бо часу занадто мало, а «того що люблю» забагато. Тож треба йти з роботи і бомжувати.
Йдіть працювати у Держстат, якщо шукаєте цікаву і відповідальну роботу в аналітиці
reform.stat.gov.ua/vacancies.html
Сподіваюсь, вона буде дійсно новою. Бо останні 2-3 роки вони займаються самопародією, як на мене. Останньою дійсно цікавою роботою була Head Over Heels, як на мене.
Ваші ставки - як довго я шукатиму нову роботу?
Цю я шукала 4 місяці.
