Мені дуже кепсько останнім часом. Соромно визнавати, але я довгий час дещо упереджено ставилась до тих, хто відкрито говорив про свої трабли з ментальним здоровʼям.
А потім Софії офіційно поставили діагноз «атиповий аутизм». І я зрозуміла, що є ймовірність, що то від мене
Сакура 📚🇺🇦 — Мені дуже кепсько останнім час...
Звичайно, я ніколи не була діагностована. Ніколи не зверталась до психіатра, а психологи, з якими працювала, нічого не говорили про аутизм.
Але оце останнім часом аналізую, і розумію, що свою замкнутість від людей і світу роками називала «ракушкою», і що вона була зі мною завжди
Мені складно дається комунікація з людьми. Дуже складно. Так було, скільки себе знаю. Я завжди тримала дистанцію, і досі тримаю, навіть з найближчими людьми.
Зміни. Останнім часом я по максимуму уникаю будь-чого, що може вивести мене із зони комфорту. Я боюся змін
Бо я не можу контролювати, як ці зміни вплинуть на те, що вже налагоджено, до чого я вже звикла.
І я не знаю, як мені з цим всім жити. З усвідомленням, що не все було аж так нормально, як мені видавалось, і що моє бачення реальності може бути викривленим.
Свідома того, що було б добре таки звернутися до спеціаліста, аби зʼясувати, що це, і чи я себе не накручую, але вже багато місяців не можу зібратися з думками і записатися до лікаря.
Бо навіть, якщо це РАС, то що цей діагноз на папері мені дасть? Особливо нічого.
Та й таке
Можливо все ж варто сходити до спеціалістів, бо так Ви будете точно знати відповідь, а не мучити себе думками кожен день
Діагноз вам нічого не дасть, але можливо дасть можливість видихнути і жити далі, бо Ви - це Ви, і навіть, якщо підтвердять діагноз, то це все одно будете Ви
Але встановлений діагноз просто може дати якісь відповіді на внутрішні запитання і можливо Вам буде трохи легше розуміти себе в деяких моментах
Маєте рацію. Треба буде таки записатися, мабуть.
Дякую Вам за підтримку ❤️
Бажаю Вам успіхів і гарних спеціалістів!!✊
до речі так, діагноз депресії і одна ремісія десять років тому мені допомогли ігнорити більшість поганих думок типу "чувак, в тебе депресія, ігноруй ці думки, це не ти, це хвороба"
В мене хронічні думки про смерть(( Я не знаю, як це зупинити 😔 А антидепресантів боюся, як вогню. Боюсь, що прийдеться приймати ліки, які зроблять мене не здатною турбуватися про дітей (водити в школу, наприклад). Розумію, що необовʼязково саме так буде, але все-одно страшно ((
ну антидепри це нестрашно, насправді, є, звісно потужні, де трошки в тумані, але зазвичай просто поступово вирівнює в норму і нічого потужного на перший рік-два лікування не призначають, зазвичай, там є свої принципи де в першу чергу прописують ліки що тобі не шкодитимуть, а потім вже лікуватимуть.)
в мене просто вже колекція слабеньких антидепрів що мені не допомогли, натомість на кожен препарат є історії, де вони вигрібали людей з жахливих ям.
а от на тих, на які я зараз заходжу - я пишу просто жахливі речення і погано формулюю думки -__________-
Якщо правильно підібрати антидепресанти, то вони тільки допоможуть Вам знайти сили жити і функціонувати
Я сама зараз лікую депресію і до прийому антидеприсантів було настільки погано, що я не вірила, що щось допоможе, але коли мені нарешті підібрали гарні АДи, то стало набагато легше
Звісно ліки не можуть вирішити 100% Ваших проблем, але вони допомагають вам йти уперед і трохи покращують стан, але також окрім ліків ще дуже-дуже-дуже важливо добре їсти, добре спати та мати режим сну
Мені спочатку виписували дуже дуже легкі ліки і від них мені хотілося багато спати, але це не те щоб допомагало, але коли мені вже виписали нормальні антидепресанти, то я нарешті почала відчувати, що мені дійсно краще
сейм, але потім ці самі "нормальні антидепри" мене вже не витягнули коли був рецидив, тому зараз просто рандомно як кошенята лікарі тикаються в різні варіанти, і не можу своє знайти :(
але є дві комбінації на якому я вже роками себе волочу далі по життю, бо на них ніби "ну норм"
Добре, що є якийсь варіант, який працює для тебе. Міцного здоровʼя тобі, сил, і нехай все буде добре 🫂🩵
Ну "норм", це, на жаль, не "працює", це дозволяє функціонувати, а не лежати днями на ліжку і гасити бички в килим. Працює - це коли з'являється мотивація рухатись хоч кудись, а не просто чекати.
Неправильно зрозуміла тебе (((
ну я без таблів або п'ю і ігнорую проблеми, або тверезий паяюсь по питанням типу "5 років тому я з'їздив в відпустку на море і ні разу не купався, чому мені так паршиво тоді було...", або дивлюсь в стелю тиждень і кажу на роботі що захворів. тому табли що тримають "в нормі" це вже важливо для мене.
Що ж воно так складно все(((
ну в мене все просто дуже запущено і обтяжено алкоголем і свого часу різними наркотиками, на ділі все простіше набагато зазвичай. :)
мені,коли я в 19 вперше звернувся,вже сказали що "прийшли б два роки тому - було б супер, півроку таблеток і здорові", але прийшов коли провали в пам'яті почались на панічках і купу жесті типу постійного тремору і неможливості зорового контакту, зараз - я,з точки зору себе 19річного,- здорова людина
ну мені скільки не звертався - лікарі казали що: "спочатку пропийте кілька місяців ліки, а потім звертайтесь до психотерапевта", бо мої судження про себе і реальність зовсім не співпадають з СПРАВЖНЬОЮ реальністю часто, як я розумію.
Стараюсь пильнувати сон і прийоми їжі, але це не завжди можливо зі супер активною річною дитиною. Власне тому і боюся тої потреби в більшій кількості сну, бо це розкіш, коли практично немає допомоги з двома дітьми((
Ну я зі своєї вежі без дитини і медосвіти не можу ніц толкового рекомендувати, мелатонін, вітаміни, а ідеально - звернутись до лікаря? Вони, як виявилось, зовсім не страшні і дуже уважні.
Дітей*
Сил вам і міцного здоровʼя. Нехай все буде добре ❤️
щодо думок про смерть - стрьомна штука багатьох антидепрів - вони на початку часто їх посилюють, обов'язково про це сказати лікарю. мені нещодавно психіатр з влк прописав пароксетин - такої потужної боротьби з самовипилом давно не було, буквально за 1.5 місяці зіскочив з них і вернувся на золофт
Жесть яка(((
Ви впевнені в цьому? Бо по ідеї РАС чи РДУГ певно дуже і дуже можуть впливати на життя. Не експерт звісно, та багато речей вам би було б важко робити. Якщо навіть виявити, можна буде принаймні покращити якість життя, щось скорегувати, а ні - спокійно стане)
Та власне, що не впевнена. Але є багато моментів зі спектру, які помічаю у собі. І по великому рахунку ніколи не думала над цим, поки не стикнулась із діагнозом у Софії. Раніше було - ну замкнута і замкнута, ну зациклена на якихось ідеях, ну то з ким не буває.
Мабуть,таки є сенс піти до спеціаліста
ну я не один і не два роки читаю тебе, і ти чудово адаптована і реалізуєшся, певен так само буде і з малою! Все буде гуд!
я - точно гірше адаптувався щось, до прикладу, але в мене і мами такої не було)
Ох, дякую тобі за підтримку і теплі слова. Тримаю за тебе кулачки, і дуже хочу, щоб у тебе все налагодилось 🫂🩵
завжди взаємно!
Similar Posts
Я навіть не знаю як говорити про це і чи варто. Бо останнім часом вона мене ігнорує тижнями.
Я колись перестала писати першою людині і ми більше ніколи не спілкувались, я не намагалась зупинити спілкування, але після довгого часу, розуміння, що про тебе і не згадають, я вже не хотіла виясняти щось.
Мені дуже важко останнім часом, а поговорити ні з ким (точніше немає людини яка зрозуміє мої переживання).
Дуже розумію 🤝
Останнім часом нав'язливі думки щодо цього, тому цікавлюся досвідом людей
Щось не пригадую щоб останнім часом дивилась/говорила про лазерку.
Ноги брила на днях 🤣
Тепер таргет і так працює
Іноді ми ставимося до себе так, як не ставились би до людини, яку справді любимо) Я часто думаю про це останнім часом
Останнім часом прям фізично боляче стає, коли біля мене дуже голосно говорять 🫤
Постійно на маму наїжаю😶
моє ментальне здоров'я останнім часом тримається лише на живчику та текстових квестах в тт 🚬
Warning: This content contains explicit adult material and is only intended for individuals of legal age; viewer discretion is advised.
Останнім часом немає бажання нічого писати чи говорити з кимось…
Тупо вигоріла.
Хтось може мені пояснити, будь ласка, що за Єрусалим в Україні і чому останнім часом всі почали про це говорити
в мене так теж було дуже довгий час, а останнім часом мій організм витримує монотонність максимум тиждеь, а потім починає ісполняти. Доводиться шось вигадувати або хоч чергувати
Якесь все дивне останнім часом. І люди дивні. Дуже дивні
Дуже гарно! А за роботу розумію, сам щось не надто активний останнім часом.
Ахахах. Ну та. Хлопці зараз цікаві пішли. Якщо що, я не про всіх говорю, а лише частину, з якою останнім часом спілкувалась..
Дуже амбіційно, звичайно, але останнім часом люблю записувати справи на день 🤓
фух, щось я дуже нєрвна останнім часом, мене вже все на світі тригерить😔😔😔
Ви добробут бачили останнім часом простих людей ? Я не говорю там за прокурорів , судів , депутатів і.т.д . Я за столярів , токарів , пекарів і.т.д !
Люди нестерпно дратують останнім часом, навіть і ті, з ким я дуже люблю спілкуватися
у мене немає уявлення, як я раніше стільки часу проводила в соцмережах
зараз активно веду лише твітер, і то тікаю на рест останнім часом
а тут ніби сама із собою говорю
Ваша фотка + 3 факти про вас, яких ви соромилися, але які зробили вас тими, хто ви є:
- хто я є й досі не дуже розумію, це соромно;
- довгий час соромилась того що червонію за секунду без причини🤪
- ще соромилась за тих хто поряд щось таке робить чи говорить; але з віком те все зникло кудись😅
дуже порожня стрічка останнім часом, треба ще на пару людей підписатись, але я не люблю людей
Це точно, в нас тільки останнім часом почали відверто говорити про смерть, а до цього тема була ультра-мега табуйована