Нарешті забрала чашки які зліпила
Нарешті забрала чашки які зліпила
Показуйте
Отакі дві
Не знаю чому, але в них сама такий вайб. Дуже файні
Не знаю чому, але в них сама такий вайб. Дуже файні
Дві сторони моєї душі
Ну краса!!!
Ой дякую, то вперше робила. Було б непогано і далі, але точно не в цій студії
Якщо що маю кльову дівчину в Києві, до якої можна приходити поліпити
Я зацікавлена дізнатись більше 👀
Не знаю чи ви до неї ходили, але якщо що то це моя знайома, і в неї бачу регулярно людоньки www.instagram.com/ir.inspire?i...
Дякую!
Ну ви подивіться яке воно файне, ну файне дуже файне, дякую @natnorah.bsky.social за таку красу 🥰
Виявилося що в мене на районі є дві файні піцерії з пічкою на дровах. При чому про одну я знав, а другу тільки бачив, а виявилося що навіть їв з неї піцу, хоча і не знав))
Я перепрошую, я людину не знаю, мельком бачив іноді, але дуже "Фолловлять Пуб.." вайб єслі чєсна
Потестив сьогодні релізний білд тих двох екранів що вже маю, щоб знати чи має сенс далі писати ui на compose. Скрол не лагає і це дуже приємно бачити, бо в дебаг версії на це прямо боляче дивитись. Моя віра в compose відновлюється
Ну або є ще інша сторона медалі: синдром попутника. Це типу коли в потязі ти максимально виливаєш душу людині яку бачиш вперше в житті бо точно знаєш що більше її ніколи в житті не побачиш і максимально похуй шо вона там подумає
Дякую дуже!
Насправді мені дійсно важливо почути це від вас, бо я знаю, що ви комунікували і зі мною, і з однією з цих дівчат. Не мені розказувати, кому з ким спілкуватись, але я просто хочу щоб якщо це неслося далі, я мала певність, що за мене блять вступляться хоча б, бо це пиздець
Коли я вперше побачила обкладинку, то не знала, що вона від укр ілюстраторки, але вайб дуже український, не можу пояснити, чому я так вирішила, ще не бачивши прізвища🤩
Дякую 🥰
Нажаль одна я роблю дуже мало, але нічого, сподіваюсь з часом вийде масштабуватись, бо тепер я нарешті маю відгук з бойового виходу кікімори чоловіка і знаю що роблю не хуйню, лишається тільки придумала як робити їх дуже легкими
Я: діду, будеш цукерку?
Дід: давай Бере, їсть.
Бачу, що йому не дуже.
Я: ну, як?
Дід: ДУЖЕ СМАЧНО, ДЯКУЮ!!! Але, знаєш що? Більше мені її не давай
Жінко, ти і так вмієш і знаєш дуже багато, що інші не можуть і не знають. І робиш більше, ніж деякі. Не кажи про себе такі речі, ну ти чого
Дякую.
Ось вам пісня, яку я знаю дуже давно і у неї трохи дивний, проте приємний вайб
music.youtube.com/watch?v=50pl...
Дякую за нове слово, дзюрчалка. Я не дуже багато знаю назв комах українською, але хотілося б дізнатися більше.
Я просто знаю, що я дійсно маю дуже хороші сторони і колеги мої про це знають. Але співбесіди явно не моє. Тому мене і радять під чесне слово😂
тобто у першій книзі в неї місцями проскакує що Мідас мав би її захищати, але чомусь він робить протилежне. що буде в другій я не знаю, але я дуже хочу побачити що, бо після слів
- я знаю хто ти такий
- цікаво, я хотів сказати те саме (не дослівно, але)
я дуже хочу побачити що там буде далі
Нова серія серіалу: ми живемо в сусідніх будинках та не знали про це 🫨
Хлоп файний, дуже кумедний, харизматичний та в житті разів в сто красивіший, ніж на фото (або я просто бачу красу всюди)
Stay tuned, бо ми вже навіть перейшли в телеграм 😂
маю онлайн-знайому в Дро, яка дуже хвалить місто за комфорт і вайб.
Я би почала з того, щоб пожити там місяць-два перед тим як приймати рішення про переїзд (але у кожного свої підводні камені як то робота і активності родини)
я молюся як ніхто, щоб була вагітна хоча б одна з двох дівчат. не знаю, що буду робити з малечею після народження, але вбити я їх точно не збираюся.
угу
ну воно може й дещо сумнівним здається, коли знати що туди йде
але якщо не знати а лизнути готове то "а нічотак, а ше є?"
в мене так знайома забрала все що я зробив з ківі :)
воно кислим вдалося, а вона дуже таке любить
ну й гостре теж :)
Я зрозуміла нарешті, чому римовані вірші подобаються мені значно більше за неримовані.
Бо я бачу слово в кінці рядка і знаю, що через рядок-два я побачу дуже подібне слово. Це як впевненість у завтрашньому дні. Стабільність.
Верлібри цього не дають, а непевності мені і за вікном вистачає
Далі я ходила і співала, що хто не любить дерунів, той не має серця. Що це їжа богів і все в такому ж дусі. Ну, люблю я їх дуже, а робила більше року тому.
я зараз скажу виключно за себе, але до 2024 раніше я дуже мало знав про Сирію. Зараз знаю не набагато більше, бо у нас своє горе.