ми з андрійком: ходимо вдвох на всі івенти, жартуємо про подвійний суїцид, розповідаємо всім про один одного що от класна людина
теж ми: а чого всі думають що ми пара¿
ласка не може припинити плакати — ми з андрійком: ходимо вдвох н...
Similar Posts
— ні, ми одне одному не пара.
— а я думаю навпаки, що чудова пара. він жартує про шизофренію, ти жартуєш про смерть — ідеальна ж пара.
Часом дивлюся на людину і думаю «блін, класна людина. розумна людина, добра людина. чого ж людина без пари, хоча хоче цього?»
А потім наступає певна ситуація і я натурально почуваю себе отак:
Не їм оливки, авокадо і ще пару продуктів.
Щось не подобається, на щось дивлюсь з огидою.
Але ходити в розповідати - це лайно, не жеріть.
Плін люди, майте трохи поваги!
Подобається мені, як люди реагують на смаки.
Цього разу це томатний сік лайно, ригачка, як це можна пити і ще пару варіантів.
Чому не можна спокійно сприймати чужі смаки, обов'язково настільки виражати своє фе?
От думаю, чи постити тут івенти теж на тему Криму?
Комусь таке треба? Будете ходить?
Якщо що я їх ще і так пощу в t.me/esqiqi
думаю, чи знає людина або чи я розповідав їй анекдота про "а м'яка як хліб"
та все нормально) просто люди думають, що я часом жартую про свою професію))
А я думала: «нікому не розповідати про яйцівський клуб, бо люди обсміють»
не помітила, як за пару місяців перейшла від «у мене тільки одна хороша знайома тут» до «через день ходжу на каву з різними людьми»
мінус в тому, що набридає по колу розповідати про себе і складно вибудувати глибші стосунки, ніж базовий catch up
Бісять люди, що йдуть парами у вузькому проході, де є місце лише для однієї людини, і не хочуть поступатись місцем на моєму боці, бо бачте вони йдуть вдвох і пиздять
Я тут пару разів вже піднімав питання принтерів і виявляється трохи є людей що мають, але чомусь не так багато за це розповідають)
Певно класична схема, коли для тебе щось - буденне то думаєш що нікому то цікаво не буде, а значить і постити сенсу нема)
Я в таку класну студію ходжу на манікюр, такі класні і прості дівчата там працюють, я сьогодні вперше прийшла на брови до іншої дівчини, а ми з першого ж діалогу жартували і сміялись, наче вже знайомі півроку, а майстриня з манікюру, до якої я там ходжу взагалі сонечко 🥰
пару місяців тому подружка сказала: «помилки роблять тебе живою людиною»
досі думаю про це
Бісять люди, що йдуть парами у вузькому проході, де є місце лише для однієї людини в кожен бік, і не хочуть поступатись місцем на моєму боці, бо бачте вони йдуть вдвох і пиздять
А клуб начебто класний.... Круті івенти. А можете якісь факты привести?
одного разу ми виходили з університету і помітили, що в нас на галявині зібралися якісь люди
сидять собі в кружечку і слухають мужика, який перед ними лежить на траві і щось розповідає
думаємо - сектанти якісь
ага.
четвертий курс. пара завідувача кафедри. зарубіжна література.
Я мрію працювать, як давньогрецькі філософи. Сидіть під деревом, і шось по дідівських навалювать учням
Ну, от приїхала вчора пара військових до нас в місто і пацани мені пів години розповідали щось типу - а хулі вони по формі ходять? Що переодягтися не можуть? І все таке
як я й думав, переважна більшість людей туди ніколи й не ходила. я думаю, причина в індивідуалізації людей. я ходив один чи два рази, але вже за кілька років стало нецікаво - шо мені там робить, мене з цими людьми більше нічого не пов'язує, у нас різні інтереси, різні життя, нічого спільного
скільки разів ви були на зустрічах випускників, коли ви припинили туди ходити?
... числиться.
А ви думали)
Так само, доречі, числиться й Кошовий з Пікаловим та інші наближені до боневтіклої Соплі.
І вони житимуть, і ходитимуть ще по школах розповідатимуть як воювали і в танках горіли.
Люди все бачать і не хочуть бути другим сортом, менш рівними за них. Ось де проблема...
Кожен раз рандомно клікаю на людей, які лайкають мої фото і не можу повірити, що усі ці класні і талановиті люди слідкують за блогом і тим, що я там роблю. А потім ще кличуть разом пофоткати, на івенти, зустрічі, постійно повідомлення про те, що я так класно бачу Лондон і лондонців.
Ще думаю, що люди, які йдуть в цю професію виключно заради грошей, не дуже класні психотерапевти.
Врешті решт, ми просто знаходимо собі пару під травму💔
(Відтерапевтованим людей не тільки про їх кордони розповідають, а ще і про обовʼязки до близьких. Ну це я так, від себе)