ех. я ще в школі у лісовій поляні відпочивала, зараз це санаторій не для дітей
якщо б не нюанси, як, наприклад, те, що добиратись дотуди дуже важко (воно за києвом і прямого маршруту від мого дома немає) та інша специфіка, я б задумалась
але так, мені простіше потім фултайм з дітьми працювати мб
бо для психолога важливий досвід роботи з дітьми, я думаю, це зрозуміло. просто якщо цей досвід я отримаю не шкільким психологом, а працюючи так, то це було би просто чудово.
але подивимось!
Нагадало шо психолога (та навіть номінально) в школі дуууже мало. І 1 насправді мало. Навіть на якусь 100 дітей. Як мінімум бо навіть методички враховують шо шкільний психолог це 30 хвилин фактичної роботи з дитиною і 30 хвилин оформлення папірців. Ну підготовки до роботи чи аналізу вже отриманих
Я буквально нещодавно з терапевтом відкрив шокуючий факт про одну з проблем з дитинства по суті. І вже другий тиждень ретроспективно переглядаю купу випадків зі свого життя, які давали прям очевидні ознаки цього, але так як психолог в школі існував на папері, то шансів було нуль
Це дуже індивідуально, я з вами згодна. До того ж яка магія ранку якщо ти працюєш на трьох роботах і у тебе діти, наприклад
На цьому тижні моїй доньці підтвердили стажування з психологом. Це велика радість і вдача для нас, а тому напишу, як тут у Франції діти проходить проф орієнтація дітей
Досвід субʼєктивний, звісно ⬇️
Вони такі мололці!
І їхня діяльність зараз дуже важлива❤️🩹
Волонтерство, вуличні концерти, співпраця з психологами і дітьми...і творчість🥹
прийшов деректор на урок щоб подивитися як діти працюють, подивився роботи і такий а то точно діти малювати? ну а хто, ще би я за них малювала 😒
З вечора так, простіше.
Але ранком тре ще зібрати і відправити до школи дітей і дружину на роботу.
Сильно збиває з ритму 🫠
Я дуже люблю свою роботу, навіть не думала кидати медичний, але бути лікарем-психологом не так цікаво, як психотерапевтом.
медичний дав мені круту і сильну теоритичну базу,та досвід пацієнтів різних рівнів організації, закалку, але працювати в лікарнях, боже збав)
з іншого боку я домовилась із психологинею школи за зустріч та помічницею психолога/класною керівницею дитини з якою буду працювати за методики та дні зустрічі, тожж це все було не марно.
але я могла поспати більше :((
Уже діти, а не тільки інші працівники, запитують, що я тут забув, і чому я тут працюю, це ж хрінова робота.
Ех...
ну це було безкоштовно і не дарма, але я раніше працювала з іншими психологами і воно дуже відрізнялось
хоча ті всі були жінки і я їх обирала ретельно сама, а тут рандом
ну досвід є досвід і якісь штуки для роздумів я взала)
Це все через необізнаність,в нас все ж зараз не на часі!Жити потім,відпочивати потім,сходити до психолога та ви що я шо псіх…
Як виховали батьків те вони й переносять на своїх дітей,перше це байдужість і те що вони не цікавляться життям своїх власних дітей.
Думаю так, бо грудне в головування потрібне дитині, воно дуже впливає на її здоров'я в подальшому, перші роки життя дитини дуже важливі.
та нам простіше, дітей нема, робота ж з дому. вільний час граєш, читаєш й присідаєш в перервах. якби не русня, то не життя, а мрія))
з дітьми було б простіше, бо я сам велика дитина.
іграшки я думаю мої улюблені подарунки.
У нас шкільний психолог мене доведе, не те що дітей
Так буде простіше пояснити дітям чого його немає
А робота і школа? Тут як висновок - живеш в селі, то там і працюй на фермах, а діти нехай їздять в опорну. Львів для львів'ян))
Як же важко шукати роботу, коли на тебе скинули сьомирічну дитину, яку просто фізично нікуди діти
Данних. І це ж не факт шо той психолог власне тільки психолог, а не донавішене 0,15 ставки чогось ще. Чи що ставка психолога повна...
і це ж виходить ~4 години години фактичної роботи з дітьми (чи вчителями. Чи батьками). Якихось там запланованих консультацій чи діагностик. А є ще оті дивні
Пригадав вчительку хімії, яка була ну дуже віруючою православною, і жорстко постила. В неї була падуча, тож на кожен строгий піст діти в тому чи іншому класі могли отримати досвід допомоги епілептичному хворому [1].
Не знаю, чому вона узагалі працювала і як це було можливо.
Вчора побратими-євреї розказали, що під час Хануки не можна обмежувати себе в їжі (не за медичними показаннями звісно). Як нехристиянину мені сподобався такий підхід 🙄
__________________
4441114460690298
send.monobank.ua/jar/2Rdx8nt5Ab
Сьогодні в Дніпрі ППО збило ракету. Через осколки постраждали дитячий садочок, коледж та підприємство.
Загиблих немає, 18 постраждалих, 5 з них діти – їх зачепили уламки скла, коли вони прямували до укриття. З дітьми працюють психологи.
дозволу власника. Дуже багато мала негативного досвіду з дітьми, де батьки тотально ігнорували поведінку своїх дітей, або коментували "ну це ж дитина". Тому я не дивуюся, що навіть сама спокійна собака може в якийсь момент огризнутися. Я вже дітей боком обходжу і не підпускаю до собаки
Я покинула на півроку. В нас склалося так, що дитина ридала і просилася назад, навіть якщо тут грюкотить, аби не жити ТАК. Плюс тут тато. Відчуваю, що свій досвід проживання у Німеччині буду розбирати з психологом разом із досвідом війни. Щоразу після атак себе питаю - і ні, не хочу за кордон.
