Тепер пост про похорон...
Я не знала людину, не бачила її вживу, лише читала пости і зрідка коментувала. Але це відчуття пустоти завжди одне і те ж, незалежно від близькості знайомства. Бо ось жила людина, писала, розповідала, як воює, живе. А тут її більше не існує. А сторінка лишається. Як привид.