Ці слова закарбувалися в моїй пам’яті та в моїй душі.
Й сьогодні, я вважаю, настав той час, коли кожен українець мусить усвідомити ціну та цінність мирного неба над нашими головами та відповідальність кожного з нас перед тими, хто поповнив Боже воїнство в битві за волю та незалежність нашої країни.
А для цього ми маємо пам’ятати обличчя тих, хто віддав заради нас своє життя. Маємо подивитися в очі тим, хто втратив дитя, батька, чоловіка, друга, побратима, коханого.
Це ціна нашого сьогодення.
Без усвідомлення цього ми не зможемо рухатися далі та будувати майбутнє.
Трошки хочеться дати в обличчя авторам пафосного "пам'ятаєте про ціну".
Ви пам'ятаєте про ціну патякання в країні, де май кожен перший втратив когось з близьких. В кожному місті є оте поле прапорців. Думаєте, ви одні такі охуєнно відчуваючи, а решта бездушні мразі, яким постійно слід нагадувати?
Зараз о 9 ранку я іноді їду за кермом і чую хвилину мовчання по радіо. Кожна секунда там вимірюється стуком і я знову чую стукіт майдану. Хоч зараз він вже має інше значення, для мене це значення закарбувалося в пам'яті ще в 2014. Це ціна свободи, ціна життя. 4/5
9 травня Україна відзначає ДЕНЬ ЄВРОПИ.
Українці ціною власного життя довели прагнення до європейських цінностей.
Збройні Сили України стоять на захисті України і всієї Європи.
Перемоги, мирного неба, процвітання Україні разом з Європейськи союзом.
УКРАЇНА - це ЄВРОПА .
я відмовлялася, хоча на той момент ще була віруючою. я тоді вважала, та й зараз вважаю, що бути хрещеною матір'ю - це серйозна справа. пам'ятаю, батюшка розповідав, що саме хрещені батьки мають наставляти дитину на шлях господній, і вони несуть відповідальність за неї перед богом. а я жила далеко
9 квітня...
Сьогодні Герою, воїну АТО, ніжинцю Денису Яковенку мало б виповниться 35...
Але його життя обірвала війна 4 вересня 2014 року.
Вічна пам'ять Герою!
Пам'ятаємо, якою ціною...
Так я вам все і розказала тут)
Дік-піки і аккаунти соц.мереж- це дитяче баловство.
То таке, аби посмішку викликати.
Ні, я реально зіпсую чуваку життя.
Він хоче мати ворога- він його матиме.
Я сповістила його і його друзів, що він має зв’язатись зі мною сьогодні. Нехай. Час іде. А я іду в душ.
"Я завжди вважав, що велика країна має поводитися як велика країна, мати відповідний розум і відповідальність" - Голова КНР Сі Цзінь-пін під час зустрічі із державним секретарем США Ентоні Блінкеном.
Сьогодні в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні🕯️
Десять років тому під час Революції Гідності відбулись одні найтрагічніших подій за часів незалежності нашої держави. Світла пам'ять всім, хто віддав життя за демократію, права та свободи українців.
Ось і настав час згадати завіти предків: «Воля або смерть!»
І усвідомити, що воля відвойовується не тільки на фронті, а й тут в тилу. Й боротися за неї – генетичний обов’язок кожного українця.
Віктор Новицький усвідомив це в собі.
Це складніше.
Це незручно.
Це категорично та принципово.
В цьому сезоні Алукард взагалі не в найкращій позиції, щоб бути комусь другом (тим паче гарним другом): він нещодавно втратив матір, має вбити власного батька. Все відбувається так швидко, що він не встигає усвідомити, чи потрібні йому не просто союзники, але й друзі.
Любов до України передалася йому генами –його батько був знаним дисидентом.
А його син став Воїном і поліг за Батьківщину.
ВАСИЛЬ МАРМУС
Народився 1992 року в місті Чортків
Єдиний син у батьків
Він змалку знав ціну Незалежності
й віддав за неї своє життя
Назавжди у нашій пам’яті
Все не має насправді значення, коли твоїх друзів вже нема, рідні в шоці, дім під великим знаком питання. А хтось втратив взагалі все, що мав в цьому житті ((
Йобані кацапи, йобана війна розпочата тупими придурками. Самі вмирають за ніщо і вбивають Нас, як націю
М'яко кажучи прикро, що ми все ще маємо цю проблему, бо за неї ціна - втрачені та скалічені життя. Але мені здається, в глобальному плані ми все ж рухаємось у правильному напрямку. Інше питання,скільки ще часу на це піде і скільки крові ще проллється, щоб нарешті ми стали адекватною країною в усьому
Суспільне. Відео з кладовища, на якому мають поховати більше 40 людей. А потім кадри зі старшим чоловіком, який тільки-но втратив доньку, зятя, переживає за життя дружини, - залишився з трьома онуками. І він каже, що просить у Бога пʼять років, бо тепер онуки - це його відповідальність.