Щоб бути спокійніше і врівноваженіше треба просто вчити історію, тоді ми чітко побачимо що як би нам не хотілося щось прискорити усі світові війни розвиваються за одним і тим самим сценарієм.
Оце я новинно-мемний — Щоб бути спокійніше і врівнова...
Щоб так спокійно казати про історію мабуть треба не мати нікого зі своїх близьких на фронті або примудритись відключити людяність і не хвилюватись через те що майже всі військові вже встигли заробити проблеми зі спиною і суглобами, а для них зараз це пряма загроза життю
А якщо я почув цю думку від військових і навіть волонтерів які кажуть що вона допомагає їм вижити? Спробуйте навчитися не робити висновки про людей чи події про які ви нічого не знаєте. Навіть щодо мене я бачу це не вперше, наприклад щодо вашої обізнаності стосовно виплат за кордоном.
А я про вас тоді казала чи ви просто на свій рахунок любите сприймати?
Я не кажу що Ви тоді про мене казали, я кажу що Ви в принципі не маючи поняття як тут все працює у розмові зі мною зробили висновок що виплати підвищили. Так само і сьогодні не знаючи контенту Ви почали робити висновки хто в кого воюює. Нахуя?
Я прочитала в новинах що виплати підвищили. За що купив за те продав як то кажуть. І я вам тоді це сказала, але ж нє блять, треба прийняти на свій рахунок, образитись і кожен раз пригадувати. А на рахунок в кого хто воює я знаю що люди дуже різні і багатьом навіть на власних воюючих дітей похуй
Я вже надивилась на те які іноді бувають дружини у воїнів: "я його ще в ато відправила щоб він мені гроші заробляв"; "ну впрінципє нічєво плахова нє віжу в том што мой єщьо нє сдох і я пака нє міліанєрша, он же дайот нам дєньґі на тусовкі"
І блять які батьки бувають теж чудово знаю. Тож дійсно, ми всі дуже відрізняємось за рівнем людяності й емпатії. Також не виключаю що може комусь просто легше відмежуватись від емоцій зробивши розумне їбало і поринувши в роздуми про циклічність історії
Ще раз кажу, я не сприймав це на свій рахунок, я просто закликаю уважно ставитися до джерел інформації і вивчати контекст, а не з розгону розганяти зраду
До чого тут блять зрада?!
До того що з емоції мого знайомого військового яка збігається з моєю, Ви зробили висновок що для такої емоції треба забити на війну. В контексті це виглядає смішно
Це не емоція а навпаки беземоційність і спроба раціоналізувати те що не можеш контролювати. І я вже вище писала що знаю про такий спосіб втечі від хронічного стресу і даю йому право на існування. І де блять тут зрада?!
І звідки блять висновки про "забити на війну"?! Знову неправильно прочитали між рядків? В самому першому коментарі я писала про людяність саме в контексті цінності людського життя. Фронтовики можуть втрачати емоції від всього того пиздецю, а от виїхавшим свої "розумні" судження краще притримати
Де логіка? То щодо вас чи не щодо вас? Визначтесь вже будь ласка
Малося на увазі що у діалогах зі я часто помічав що Ви оперуєте спочатку емоціями, а потім розбираєтеся
Вимбачте, але я просто маю десь діти свої емоції бо мене вистачає тільки щоб розібратись в іпсохах які мені то чоловік то мама скидають і переконати їх скрінами і фактами в тому що то деза, а для себе я просто хочу десь покричати годин 40 або повбивати нахуй всіх йобаних сусідів які галдять 25/8🤬🤬🤬
Similar Posts
має іншу думку стосовно того, як треба вчити історію.
Робота: arkush.net/book/13535
Огляд: t.me/kritikor/11393
Щойно почула історію, що для того, щоб військовому не ампутували ногу, треба було заплатити
Мені погано
Було мало інших болячок, так тепер ще й серце берегти треба, бо через анемію йому хуйово, воно, бачите, вирішило повийобуватись. Каже, жить треба спокійно, без стресів. Оце смішна історія, звісно, я сміялась.
Видать я її задовбала темою війни і що косвєно історія про вчительку вивела на війну. Це не перший раз я таке від неї чула, але не аж так! І майже всі, хто тут давно, отакої думки. Може в очі не кажуть "мені похуй" але мають на увазі. Крім мене моєму оточенню нікому не цікаво. Їм норм платити русні
Байден все життя йшов до президентства, прийшов у дуже зрілому віці і думав, мабуть, що треба буде тільки поточні проблеми вирішувати. А не історію творити. І тут такий шанс - показати, що США рулить світом при його керівництві. А він все вагався і, як результат, втратив цей шанс
Так само, як мер Маріуполя казав що світу треба не гармати, а парки, коли вороги побачать такі парки не буде ніякої війни
5/12
Як казав інший класик: в мої часи, якщо ти хотів пограти в гру, то ти мав її спочатку написати. Мабуть так треба було почати розповідати цю історію.
Та ви що, для цього треба історію вчити, а то діло для слабаків. Розумні люди історію не вчать. Вони тільки фукають і какають
І типу з усього того хоча б, що він почув, він взагалі не міг хоча б приблизно визначити мої проблеми та я мала про все це думати за нього? Типу, ну я скажу чітко в чому моя проблема та над чим мені треба працювати (хоча я про це й так неодноразово
Поділяю більшість цих думок. Мені більше близьке оце єднання з природою, світом. Що треба ставитися з повагою і дякувати за дари. Ну але в богів вірю, бо відчуваю підтримку, захист, любов. А от в потойбіччя не вірю, бо знаю, що після смерті немає нічого, але це вже інша історія
треба мабуть знову видаляти соцмережі і трохи спокійніше жити життя, поки воно ще є. бо шось плавить
Моя улюблена історія про цю війну, що ми забрали з полону пса військових Азову. Бо кожне життя важливе.
Від пацифістки, яка казала «кожне життя важливе» до людини, та яка при обстрілах р@ши думає «мало треба більше», всього лише два роки повномасштабного вторгнення.
Вже не впізнаю себе часом.
Такі думки лізуть…
Треба прийняти думку, що найголовніше - розмова і те, що кажуть) а зоровий контакт - це вже таке, як бонус, інколи виходить, інколи ні)) ви ж не спиною до людини відвертаєтесь і це вже добре)
Треба визнати, що під час повномасштабної війни Україна має найгіршу Верховну Раду, напевно, за свою історію Незалежності.
а, ви про це. я порівнюю не з гіпотетичними світами, а з життям в інших країнах, які не мають проходити через все це гівно і попереднє покоління спокійно інвестує в наступне, століття за століттям, з невеличкими перервами на глобальні війни. поки вони розвиваються, ми ледь-ледь тримаємось на місці
Мій телефон вже вийшов на фінішну пряму свого життя, тому прошу вас порекомендувати мені найкращі, на вашу думку, мобілки не за всі гроші світу 🙏
Треба мати величезну внутрішню силу щоб не думати погані думки. Я стараюсь зайняти чимось руки і скеровувати енергію в щось корисне замість переживань. Наприклад коли хвилююсь за друзів на фронті - печу їм печиво замість того щоб накручуватись
ну, і, да, як учора лікар казав про них, що вони з кожної війни в Європі вигравали, бо до останнього торгували з обома сторонами, так, виявляється, Лінкольн прямим текстом казав, що так і треба: мінімум політичної участі в справах Старого світу (на території Старого світу), максимум торгівлі з усіма
5.7 на мою думку, досвід інструктора > сертифікація. Вони вчили не за підручником, вони розказували і радо ділились досвідом та історіями з 0. І розказували діючі тактики, які рідко збігались з підручником. Але за підручником теж вчили БО ТРЕБА.
Історію треба було вчити.
До 1948 в Палестині (територія) цілком собі співіснували бо влада була ІНША. Але арабо-накачка вже починалася на всю котушку.
Ну, з тим що треба проблеми не маю, я доволі чітко розумію чого хочу. Але але
Маєш рацію, так і хотіла, але сидить думка "а моїх же вмінь мабуть недостатньо для того, щоб вже працювати, то треба ще щось вчитись і вчитись" і подібне. Це мабуть від тієї ж тривожності і невпевненості в собі
аби не мучитись спогадами з минулого, напевно, треба створювати нові
тільки як, якщо життя вже майже 2 роки на паузі, життя-не-життя, не маєш права, та і інтересу ніякого не маєш