А можна хвіст як в крокодайла й лапки як в павучків?
Й мовляв нащо мені потім хтось другий, я б сама від свого хвоста кайфувала
літа|melantia — А можна хвіст як в крокодайла...
Мені зябра, будь ласка, люблю плавати, боюся води
Тааак
Similar Posts
Одночасно кайфую від зимової естетики і хочу звалити кудись до теплого моря чи океану грітись на пляжі та плавати з русальчиним хвостом (якого в мене немає, але це деталі)
Тільки в мене біля вікна плита і я боюсь хвости їм пообсмалювати
З однієї сторони люблю п'ятницю, а з іншої - не люблю підтягувати оці тижневі хвости😒
В мене з миттям так і не спрацювало, хоча привчала з дитинства до купання, але киця все рівно не любить воду. Хоча все інше переносить нормально. Зате друга киця, яку я взяла вже дорослою і знаю, що до купання її навряд чи хтось привчав, абсолютно спокійно купається і навіть сама мочить лапки в воді
я обожнюю плавати, але при цьому до смерті боюсь того, що під водою. якщо мене доторкнутися під водою, то я моментально піду сокирою на дно, при тому, що гарно плаваю
Авто Виправлення мене не любить, стільки постів коту під хвіст
нє, лише якщо з'являються прото-ковтуни. я щодня коли їх глажу, то промацую живіт і під лапками, на штанах - усюди де вони люблять з'являтися. тоді розбираємо акуратно руками
а хвіст наприклад взагалі не можна вичісувати
але загалом шерсті з них багато сипе, це так. щоразу пилосмок забивається
+
Навіть найзліша гремлінкиця Емі любить, коли їй спину над хвостом шкробають.
Я так боюся плавати над темним дном 💊
Самої темряви ні. І плавати в цілому люблю
Якщо ти боїшся за цноту свого ніжного хвоста обіцяю торкатися його лише щіткою *закотив очі*
ТАТКТКТКТ В МЕНЕ ТЕ САМЕ я люблю плавати і хотіла б робити це без страху, але я жахливо боюся чогось доторкнутися під водою, бо якщо я чогось доторкнуся то на місці помру від переляку😭😭😭😭
Питання до захисників тварин: Чи вважається фарбування шерсті домашнього улюбленця знущанням над ним?
Я сьогодні бачила собачку (шпіц наче) в якої були пофарбовані хвіст, лапки та вуха в фіолетовий колір.
Читаєш щодня, спиш по 8 годин, харчуєшся тричі на день, п'єш багато води протягом тижня, а потім усе йде коту під хвіст через якусь мізерну прутню
Ооо. Я за свого колишнього мовчу. Думав вхопив удачу за хвоста. Знайшов собі багатеньку, яка йому шмотки купляла, по кабаках водила. Вистачило аж на три місяці. А тепер бігає підібгавши хвоста. Каже що так як я до нього ніхто не ставився…
Води не боюся, китоподібних люблю, для терактів надто очкова зміюка 🐋
Тобто чекаємо поки всі ті квіточки зберуться квітнути і зафігачимо їх в кригу. Наче все сходиться 👀
Наступив був вчора випадково коту на хвіст і він тепер другий день на мене дивиться так ніби я то навмисно зробив
Перша книга була ну дуже комфортна мені, бо о вау, описаний детально геноцид, ого вестерн не романтизує війну і не боїться вестернів травматизувати!
Друга поки таке собі. Сильно багато дивних рішень і не підтягнутих хвостів. Але теж легко читається