Сергій — Завтра прийде до кімнати Твоїх...

Якось прийде до кімнати
Твоїх друзів небагато
Вип'єте холодного вина

А ВОНА А ВОНА СИДІТИМЕ СУМНА БУДЕ ПИТИ НЕ П'ЯНІТИ ВІД ДЕШЕВОГО ВИНА

Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль

Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося по мемифікованим містам

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити — не п'яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати...
ніч безмежна і пуста.

Хочу, щоб у моєму житті була людина, якій можна сказати: "А поїхали до львівської кав'ярні?"
І ось, через кілька годин, ти сидиш у Львові, п'єш каву, і розумієш, що життя прекрасне.

Я люблю в сметані карася.

Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося,
Ну а Я копчу ляща...

2/.
Де на тебе чекають холодне біле сухе вино.
Що буде завтра, ввечері, опісля - їй все одно.
Всеодно, бо знайшла тут моменти життя "тут і зараз".
Він її кохає дуже. Сильно, як кохають серцем - вчора, сьогодні і завтра - вона така завжди, як і З чи БЕЗ прикрас.

Я не люблю вино, але по приколу замовила 8 пляшок якогось італьянського вина щоб драматично сидіти на балконі і пити

Я можу пити багато, я не п'янію швидко, але не в цьому сенс. Я люблю смак гарного вина або пива, я можу сидіти ввечері сама і пити допоки малюю і дивлюсь фільм. Тільки заради смаку і атмосфери. Не напиваюся ніколи із принципа.

А зараз мені просто не можна))) Цей період колись скінчиться

Так у світі повелося, я люблю її волосся, я люблю її тонкі вуста.

Будем пити й не п'яніти від дешевого вина.

буде пити — не п'яніти
від дешевого вина

Люблю Київ. Прекрасне місто.

я люблю людей, себе і життя
стільки хорошого в цьому світі, попри все
стільки прекрасного
тішусь, що досі можу відчувати щастя, хоч і катаюсь на емоційних гойдалках, бо вистачає й розпачу та жаху

«Іноді я думаю, може мені теж перебратись до тебе в село? Тихе життя, романтичні краєвиди... А потім згадую, як сильно я ненавиджу комах і осідле життя. Краще вже я буду навідувати тебе час від часу, будемо сидіти на веранді, пити вино та спілкуватись про старе і нове кохання.»

я колись любив масандрівські вина, особливо мускати і деякі портвейни. найкраще - це білий мускат червоного каменю, але у нього зараз ціна єбєйша просто. ці вина дуже солодкі, я пив на пляжі, розводив холодною газованою мінералкою

Я люблю на килимах сидіти ще)
Наприклад, з подругою пити чай чи вино сидячи на килимі перед диваном і дивитись якийсь фільм, о

А завтра новий день цього прекрасного життя
Я на айпеді залишу нотатку в небуття
І знов в онлайн послухати твій голос
А потім далі вже без каяття
Піду я жити це життя

Мігрень. П'ю з батьком вино. Батько гарний у вишитій сорочці сидить. Хай живе сто год. Люблю його.

Коли одного дня мій хлопець на виробництві загинув.

Без вина я засумував, ажніяк.

Розумні люди кажуть, є у світі місто мерців. Ну і ото я пішов його шукати, щоб врятувати мого винороба.

Яке життя без пляшки? Ну.

І відразу життя прекрасне і пташки співатимуть

скаже хтось -життя прекрасне

так, вже давно тут) я люблю Вроцлав з усіма його плюсами та мінусами, це вже моє місто. якщо вас якось сюди життя занесе - буду рада показати якісь місця)