Сиділи в ресторані і снідали. В залі були лише ми і ще один столик. Так від того столика такий був гам, що було таке відчуття наче ми сидимо в ганделику. Хотілось просто пошвидше звідти втекти. Люди вчіть правила етикету БЛ 😠
Сиділи в ресторані і снідали. В залі були лише ми і ще один столик. Так від того столика такий був гам, що було таке відчуття наче ми сидимо в ганделику. Хотілось просто пошвидше звідти втекти. Люди вчіть правила етикету БЛ 😠
Але насправді, страждали тільки ви, а той столик жив їх краще жеття( іноді я думаю краще не знати взагалі всих цих штук і жити буде легше
Тей столик жив своє життя і думав лише про себе, а те що навколо, їх взагалі не хвилювало. На жаль зараз так само багатьох українців взагалі не колише що відбувається в Україні, головне щоб їм було ок 🙁
Дякую за розуміння. Не дуже таке відношення зустрінеш, бо люди думають, що всі за кордоном українці шикують і живуть краще життя. Я б вже повернулася було б тільки куди. Наразі так, не знаю що з того вийде
5/9
І ти потім сидиш і думаєш, а дійсно, я просто нікчемний уїбан і якогось хуя не можу жити так, як живуть інші. А вони можуть, значить я просто... що я таке тоді? Що я таке, якщо мені забороняють відносити себе хоча б кудись, адже всім довкола видніше і вони знають краще?
⬇️
Так я тому і шокована
Живу все життя і думаю що все ок
А виявилось можна краще
Нажаль цим питанням задаються ті, хто щось робить, а не ті, хто взагалі живе своє краще життя.
Навіть під час йобаних повітряних тривог я думаю про те, що повернутись з Німеччини до України було найкращим рішенням. Жити жеття в цілому непроста штука, але жити його вдома (попри все) набагато краще, ніж не-вдома.
Насправді я ненавиджу ці відоси бо я знаю що я така людина, але від існування я відчуваю себе загнаною в кут і думаю що я приречина або мені доведеться прикидатися все життя кимось іншим і нащо тоді взагалі жити
А саме тому, що зараз всюди несеться картинка продуктивності і змагання "хто краще". Але якщо подивитись на тренд в тіктоці, де люди, що були/є бідними розказують про якісь свої особливості побуту, життя і тд, то хто жив не в таких умовах навіть не думають про таке і не знають про певні речі.
Саме сиділа і думала, чим порадувати, якщо квітка торік була (жива краще)
у мене відбулося так багато чого за всі ці дні. краще б я жила спокійне звичайне життя😮💨😮💨😮💨. ну, або бажано взагалі не жити(.
Хоча знаючи себе, навряд краще фінансове становище вплине на мене. В тому сенсі я як сиділа вдома так і сидітиму, як мінімізувала контакти з людьми, так все і залишиться. Хоча так хочеться по жити життя, побути молодьожжю чи що. Боюсь впустити своє за постійним навчанням, а тепер і роботою.
Якщо так подумати.
Я сиджу в закладі, куди ми ходили з хлопцем, якого вбили росіянці, пʼю наший улюблений коктейль з пакуночком від книгарні, у якої росіянці розбимбили книгарню. На столику стоїть посилання на «Повернись живим», бо росіянці не дають нам жити
Єдина людина, яка могла б зі мною піти, живе на іншому кінці країни, на жаль 😞
Але думаю, якби все ж знайшла в собі сили, то може і сама впоралась би (ну я так думаю, а от що буде насправді не знаю, правда)
Ну може хтось дійсно живе краще життя, але знаючи які в нас люди то думаю що вони в переважній більшості за кордоном пахають як прокляті отримуючи за це копійки порівняно з громадянами в яких більше прав і свобод. Бути чужинцем завжди важко: менталітет, культура, мова - все інше. Не всі зможуть так😢
Колись шітпост в сторісах повернув мене до життя і розблокував трохи творчої енергії. Жити в інтернеті краще ніж не жити взагалі ✌️🫰
Короче
Коли купувала квитки на потяг, залишилися тільки подвійні друг на проти друга і в проході
А я любитель вікон
Тож довелося брати за столиком
Це капець неудобно
Краще вже і проході
Я малювала всю дорогу, так люди переді мною сиділи і дивилися що я калякаю
Заздрю 🤭 але столики там дорогуваті для мене, тож от і думаю щодо фанки
От знаєте оце відчуття, коли ти відчуваєш себе зайвою, бо завжди є хтось ближчий, кращий і таке інше? Я з цим живу все життя. І в більшості випадків я таки була зайвою
Френк єдиний, хто не підвів мене за 10 років
можливо, звісно, це лише тому, шо він хіккан, який живе десь у лісі і виходить в люди раз на кілька років, і ніхто насправді ніхуя про нього не знає, але я вірю в краще, бо якщо я не зможу слухати ще й його музику, то це буде взагалі пизда для моєї кукухи
Вибачте, але не погоджуюсь. Може бути як гірше так і краще. В будь якій ситуації. Якщо не мати в це віри, то нащо взагалі жити це життя?
Раніше планувала поїздку в Мелекіно за кілька місяців, тепер запросили в Монако в середу і я думаю, а чи хочу я взагалі
Живу жеття