Жінки репродуктивного віку
Увага
Опитування!
Які ви б хотіли ідеальні умови щоб народжувати дітей?🐣
Ідеальні але в рамках реального.
Які мають бути гарантовані умови, закриті потреби?
Ми відштовхуємось від того, зо війна ніде не дівається.
Жінки репродуктивного віку
Увага
Опитування!
Які ви б хотіли ідеальні умови щоб народжувати дітей?🐣
Ідеальні але в рамках реального.
Які мають бути гарантовані умови, закриті потреби?
Ми відштовхуємось від того, зо війна ніде не дівається.
наявність людей, які у випадку моєї смерті могли б попіклуватись про дитину, своє житло, капітал
У вас такі люди є?
нажаль нема, я росла в прийомній сім'ї тому родичів навіть нема. з близькими друзями теж не склалось 🥲
Я б не змогла на друзів віддати людину бо в них свої життя
З рідні в мене максимум сестра, але зараз в неї теж дуже змінилось життя і на ній велика відповідальність за іншу людину.
Це настільки тяжко навіть обдумувати що тринда
розумію вас. мені навіть боляче уявляти, що дитина буде рости в дитбудинку, або попаде в якусь кончену прийомну сім'ю🫠
напевно є сенс щось робити з нашими дитбудинками, бо в більшості це жах і треш😥
або мати з кимось (теж з дитиною) домовленість, якщо я того то вони заберуть дитину а якщо вони - то я їх заберу. але це щось з розряду фантастики.
Якби щось сталося би з моїми близькими друзями, я би забрала їхніх дітей. На жаль, були приводи про це подумати, але все минулося
До великої війни я орієнтувалась на власні пенсійні заощадження на себе, заощадження на дитину хоча б на перший рік-два, власні нерухомість і транспорт (не спільні з чоловіком а власні обов’язково)
Стабільний прибуток на стабільній роботі. І вирішити проблеми зі здоров’ям
Все на що я сподівалася це була я і тільки я. Моє рішення завести дитину і моя відповідальність надати умови дитині і собі.
А зараз я навіть уявити не можу як це все має виглядати
Адекватні цінам на гігієну, їжу та одежуу виплати на дитину до 3 років. Дитсадки та школи, куди не страшно дитину віддавати. Нормальні дороги
Чому до 3х років?
Ви б йшли у декрет на 3 роки? 🤔
Думаю так, бо грудне в головування потрібне дитині, воно дуже впливає на її здоров'я в подальшому, перші роки життя дитини дуже важливі.
жодні умови не схилять мене народжувати дитину. я за всиновлення, коли буде фінансова можливість це зробити
Чому для вас всиновлення виглядає більш реалістично?
тому що я не хочу народжувати) лякає вагітність та її потенційні наслідки для організму, не хочу через це проходити
Так само, дітей я особисто ніколи не хотіла (і ні, я їх не ненавиджу!) але якщо я зміню свою думку, то розглядатиму удочеріння. Також не бажаю вагітності. Мені здається що додатковий контроль та перевірка моєї здатності до материнства та виховання соціальними службами дають більше гарантій 🔽
🔽 Аніж умовне заміжжя за умовним чоловіком, навіть якщо він забезпечений. До того ж я 🏳️🌈 тож цілком розглядаю також одруження з жінкою.
Але поки що треба собі дати ради.
Мені пощастило зі здоровʼям, але в мене ʼнеблагополучнаʼ була родина і нульове коло підтримки через вимушені постійні переїзди, тож якщо навіть забирати дитину колись, то тільки після асиміляції і за умови гарних відносин з родиною і друзями партнерки аби в неї було повноцінне сімейне коло
В мене все впирається в те, що дитина - це виліт з карʼєрної гонки на рік-два (в кращому випадку) і оскільки стабільної роботи в мене зараз нема, то це або я дитину заводжу (і хз чи знайду роботу потім), або роботу шукаю (і якщо знаходжу, то і не заводжу нікого)
І в мене є прийнятна подушка безпеки, але навіть психологічно її недостатньо, бо хз наскільки гірше буде далі.
Це одна з причин чому в партнерстві я наголошую на поділі декрету на двох 🤔
Ну, от мій чоловік так і сказав, що типу «от перший рік ти, а потім рік я, а потім садок», але ця схема легко ломається, бо може статися, що немає місця для виходу з декрету чи дитина постійно хворіє чи просто фізично не стягуєш. Я себе знаю, за перший рік, як єдиний «опікун», йобнусь точно.
Я не бачу себе рік на декреті взагалі. Не уявляю як воно рік цілеовито бути зайнятою потребами іншої людини.
Але більшість садочків беруть лише з двох років 🫠 родичі в нас через всю країну і я не певна, що хочу два роки настільки тісно з ними спілкуватися. Хіба що вдасться знайти гарну няню.
Няня це ідеальний варік
Кажу як в минулому няня 😎
І до мене постійно липне мамина генетика, тож я очікую, що вагітність теж потенційно буде така собі і її не делегуєш 😑
Хороша генетика, тому поки що планую скіпнути цей життєвий етап(
А, якщо в рамках реального... надійний партнер, будинок, стабільна робота, хороша страховка, житло, заощадження на пару років і бажано хороші друзі
Нічого у світі не підштовхне мене вагітніти і народжувати. На даному етапі в принципі дітей не хочу, а якщо років через 10-20 зміню свою думку і захочеться поділитися своєю любов'ю, то усиновлення. У світі стільки є дітей, які потребують тепла і любові, а обмежені навіть у ціх базових речах
Я та, що зважилася. Але ще тоді, коли якраз звільнили наш Ізюм, і всі були впевнені, що вже влітку рабсіяни жуватимуть сраку...
Допомога поруч, непоганий фізичний стан, хороші та уважні лікарі, достатня кількість фінансів, відносно спокійний район і поруч бомбосховище.
Важливе (або неважливе) зауваження: з першою дитиною не виходила в декрет, працювала з дому, встигла побути матір'ю одиначкою і впасти в глибоку депресію, але вишкрябатися. Тобто умови були не найкращі. Завагітніла в 2014 після 5 років 'безплідною' бгг
Ніхуя собі ви мощна
🤧
Сподіваюсь ці умови не розʼїбали вам і дітьови нерви сильно
🫂
Та я тепер залізна ледь 😅
Діти дуже радують, старша напрочуд адекватна, а я дуже боялася, щоб по ній не проїхалося
А я вчасно пішла на терапію
Світ без руснв
якщо війна нікуди не дівається, то тоді я маю десь дітися від війни, бо народжувати посеред пиздеця - не для мене.
мінімум: я хочу гарантовано партнерські пологи та мінімум перші пів року з підтримкою чоловіка
тобто зараз - гарантій ніяких, відкладується
По-перше, в мене немає бажання народити, 2 нема стіки здоров'я, вважаю генетика погана, 3 це гроші, 4 емоційно не готова побудувати своє життя навколо дитини і розумію, що не дам їй всього. Може якби мене так не штормило емоційно, економічна стабільність, своє житло і я подумаю
Як людина, яка намагається завагітніти вже купу років, то мої ідеальні умови - щоб мій організм просто перестав ото вийобуватись
Здоров'я єдина моя умова, але його якраз немає
Нема війни, свій дім, багато грошей щоб не економити на дитині, відсутність тривожності
таких умов для мене немає в принципі, бо дітей не хочу і не планую
Жінкою я себе не вважаю, але вважають всі інші, тому вискажуся. Моя відповідь - щоб моя участь у зачатті та вихованні дітей була як у чоловіка. Тобто не народжувати, не годувати грудьми, не бути матір'ю в очах суспільства і тоді б я з радістю
Коли прогресивне суспільство хоче максимально розподілити обовʼязки порівну для обох опікунів, для якісного догляду за потомством і зручності для дорослих ви такі «нє, ну його нахуй, давайте без мене єслі шо» 😅
Так я максимально за прогресивний підхід для тих, хто хоче своїх дітей, просто я не з них. Якби можна було так, як я описала, я б погодилась
1. Щоб чоловік був поряд. Без його присутності і підтримки я точно не впораюсь. Він в мене ще виглядає доволі загрозливо тож я переконана що при ньому лікарка не напиздить хуйні і медсестра не наробить синців
2. Власну хатинку на природі
3. Стабільний дохід
4. За можливості фінансову подушку безпеки
Трішки боюсь шо мене закібербулять, але
1) Усі фінансові витрати на себе бере чоловік - себто УСІ, і на мене, і на дитину і на себе самого. Якщо заводити дітей, то я працювати не збираюси 🤷♀️.
2) Знайти хороший пологовий будинок, можливо якийсь отакий понтовий нью-ейджівський де пологи проходять максимально натурально і не стресово
(під наглядом лікарів якщо щось піде не так, але не так, щоб в білій стерильній кімнаті лежиш розтягнута в усі боки і купа людей ше стоїть і проводять з тобою якісь маніпуляції.)
+ хочу щоб чоловік теж був присутній, повинна бути підтримка як емоційна, так і хз, елементарно медсестру покликати/допомогти
Та й в принципі все 🤷♀️
Щоб я не запарювалася за фінансову складову + щоб була підтримка від чоловіка
Ну в ідеалі прям щоб він ще й взяв відпустку на перші оці тижні/місяць після пологів та й таке
Ще рік-два і бажання народжувати зникне через вік. По умовам - гарна клініка під боком, фінансова забезпеченість і повна включеність партнера. Тобто, років через 10 я швидше за все візьму дитину з дитбудинку, якщо фін стан буде дозволяти
Ви визначали свій оваріальний резерв?
Я цікавлюсь бо планую до 30ти пройти це обстеження щоб розуміти на який термін ще можу розраховувати
Ні, мені 34 і я на ОК, бо через постійний стрес почалися гормональні збої. Загалом з 35 років сильно підвищуються шанси на вади розвитку у дитини. Тож якісна медицина і фінансова можливість робити усі потрібні обстеження в такому віці вже маст хев. А так то маю родичів, що в 39/41 народжували і ок.
Ну як Ок… одна дитина трохи відстає у розвитку, в іншій сім‘ї у мами почалися дуже серйозні проблеми зі здоров’ям після родів. Та й таке.
Чоловіки репродуктивного віку
Увага
Опитування!
Які ви б хотіли ідеальні умови щоб народжувати дітей?🐣
Ідеальні але в рамках реального.
Які мають бути гарантовані умови, закриті потреби?
Ми відштовхуємось від того, що війна ніде не дівається.
Для цього треба мати власне житло з умовами, роботу з достатнім доходом, партнерку, необхідний вік і вже наявну власну дитину (або просто необхідний вік)
в якому віці актуально заводити дітей? щоб не занадто рано і щоб не занадто пізно коли ти вже старий і не вивозиш?
не в вашому конкретному випадку, не боже збав в моєму, в середньостатистичному, в нормальному за умови що нема війни, людина здорова і має стандартну нормальну кар’єру
Хто не хоче дитину в реальності, то завжди придумає чому це не на часі. І без війни. Власна думка)
Якщо що, жінки вагітніли і діти народжувались до війни. А також є така категорія жінок як зґвалтовані або ті, хто чекає своїх чоловіків з пиздорезу і хочуть дітей від них зараз, бо потім коханого чоловіка може і не стати. Вони теж не мають розуму?
Проаналізувавши опитування на три людини я зробила висновки що для народження дітей жінкам потрібні умови
А чоловікам потрібна жінка
Об'єктивно: ви не зможете стовідсотково керувати ані своїм життям, ані життям своїх дітей навіть в ідеальних умовах. Ідея, що людина може розпланувати щось на кілька років наперед - нереалістична, і має на меті лише створення ілюзії контролю для заспокоєння занадто тривожної психіки.
Житло і для суду треба. А про власну дитину це що за дурня? Типу бездітні люди у нас не мають права всиновити когось?
Хоча чому мене це дивує. Я розумію, що купа таких людей ідентично ставляться до власних дітей. Як до власності, що не може мати власних потреб, власних бажань та емоцій
Мені просто сумно
тож коли я кажу мала або дитина, я маю на увазі її, якшо шо. у мене немає власних дітей і не дай боже колись будуть
Повертаємось до абортів.
По вашому жертва зґвалтування не має право зробити аборт? Жінка яка не планувала дитину і не зможе утримувати її не має права зробити аборт? Жінка в якої в же є дитина/діти і вона не хоче більше не має права зробити аборт? Жінка для якої народжувати є великим ризиком для >>
що має зупинити мене від того щоб почати мою власну геноцидальну війну проти тих хто мені не подобається (за умови що вони не імперія, що вони слабші за мене)?
Оо, поїхали. Не знаю, наскільки це все в рамках реального🤣 але це те, що я вважаю за ідеал для себе.
По-перше, стабільна менталка, працюю над цим, маленькими кроками йду вперед😔 По-друге, фінанси, заощадження, більше житло. Не економити на собі та дитині, моїх та її хобі, дозвіллі.
🔽
Жінки репродуктивного віку
Увага
Опитування!
Які ви б хотіли ідеальні умови щоб народжувати дітей?🐣
Ідеальні але в рамках реального.
Які мають бути гарантовані умови, закриті потреби?
Ми відштовхуємось від того, зо війна ніде не дівається.
Тож скажіть мені, коли був час? А коли буде час? А коли війна ще 10 років буде тривати? А якщо 20? Не дивитись мені євробачення, житло не кувати, дітей не народжувати?
Забирала довідки на дітей, оформлюю їм статус Діти війни.Згадала, що в мене бабуся покійна була Дитиною війни, народилася в 1940 році...Два покоління минуло, і знов війна.
#війна
Смерть будь-якого кацапа, будь то чоловік, жінка чи дитина, будь-якого віку, гендеру, орієнтації це смерть одного потенційного призовника, так чому ми не маємо цьому радіти?
мені здається що тим хто здає свої квартири тільки для людей без тварин і дітей, в умовах повномасштабної війни, я скоро буду сходу бить єбало
табуреткой
Мабуть шо вам і не треба. Дітей же нема, а вам самій - ті потреби і так закриті чи якось так.
Ми ж живемо так, як нас або примушують умови, або ми самі обираємо.
Як стати самій собі і матірʼю, і батьком? Як навчитися дбати про свою внутрішню дитину? Як прислухатися до власних потреб? Як захистити себе серед жорстоких людей?
Типу це некритично, якщо буде доглядати хтось інший, а не мати, але в тому випадку в дитини набагато важче буде формуватись довіра до світу і в старшому віці ті діти більш тривожні.
Дослід проводили більше 30 років, де за такими речима спостерігали. Вибірка теж досить велика була
Війна робить всіх людей в країні старішими, навіть якщо вони не воюють. Рік за два це точно. Діти подорослішали, стали серйозними.
Ну це рамка дини і розвиток, і відповідно в цьому віці так дорослі до дитини перестануть певним чином звертатись, в три роки якщо умовна мати спита свою дитину "ти моє сонечко?"дитина звісно відповість так, чи скаже, ні татове, це теж стадія розвитку дитини
Дитина реагує на первинну сцену (секс батьків) так само, яке реальне наповнення має цей акт між батьками.
Реакція дитини - це позасвідома реальність одного з батьків, того, кому дитина найбільш симпатизує. Потім ця реакція може бути взята цією дитиною в якості її базового сприйняття її власного
Я хочу щоб мої діти як можна довше не знали що таке смартфони. Але для цього має бути в першу чергу власний приклад бо упс сюрпрайз сюрпрайз діти наслідують поведінку дорослих і якщо батьки цілодобово заліпають в телефонах дитина теж хоче собі магічну заліпатєльну коробочку з мультиками і іграми