травнева — скільки б я не думала, шо треб...

Люди різні
Мене життя привчило видряпуватись одній, інакше вже не виходить
Але комусь підтримка необхідна
Тому так, треба писати

як я й думав, переважна більшість людей туди ніколи й не ходила. я думаю, причина в індивідуалізації людей. я ходив один чи два рази, але вже за кілька років стало нецікаво - шо мені там робить, мене з цими людьми більше нічого не пов'язує, у нас різні інтереси, різні життя, нічого спільного

сумний дід мілаш @die-bitches-die.today

скільки разів ви були на зустрічах випускників, коли ви припинили туди ходити?

12 April

О, цей ланцюжок рефлексій я можу зрозуміти. Ясно, що ми по-різному мислимо, але цей блок ідей мені знайомий.

В свій час заспокоїв себе тим, що люди хоча б примарно можуть розповсюдити життя на інші планети. І на Марсі будуть яблуні цвісти і т.д. і т.п. Типу ми теж пригодимось для Життя.

Але це так дивовижно спостерігати за тим як змінюється зовнішність людини з плином часу її життя, коли здається що в різні етапи життя це взагалі різні люди, хоча насправді це одна й та сама людина.
Що ще більш дивовижно, що вік і зовнішність є протилежними до плину психіки.

Чому в мене такий тип прив'язаності?

Бо до мене все життя ставилися як до того, хто всім винен, тому будь-яка людина, яка ставилася до мене трохи краще ставала об'єктом обожнювання

І ніби не треба тобі ця людина, але страшно, що якщо вона піде, то так як вона ніхто до мене не буде більше ставитися

Підіймайте теми, тягайте людей, пишіть про свою роботу/життя і буде більше :)

Шукаю свою аудиторію!

Я - Катерина, художниця, роблю іноді різні штуки (то прикраси, то свічки)

Пишу про життя, творчість, фемінізм, різні свої заняття та трохи музику

Мрію щоб мої роботи побачило більше людей 🖤🖤🖤

зараз тема *ексу така скривлена, ставлять на перше місце, бо без цього ніяк в цьому житті, і вихавляються тим скільки в кого було партнерів, і чим більше, тим краще... сподіваюся, що ті люди, які покохали спочатку душу людину та її світ, просто не сидять та не пишуть в тих коментарях, +

Шукаю свою аудиторію!

Я - Катерина, художниця, роблю іноді різні штуки (то прикраси, то свічки)

Пишу про життя, творчість, фемінізм, різні свої заняття та трохи музику

Мрію щоб мої роботи побачило більше людей 🖤🖤🖤
#украрт

Я дивуюсь, що люди на мене підписуються тут
Дякую
Інколи я пишу про трохи дивні (для мне) історії з мого життя, або незрозумілі фрази
Але для мене це більше щоденник який бачать інші люди
Як ви зрозуміли в щоденнику я пишу рідко

Ще добу потримаю, і признаюся. Але чим більше різних варіантів люди обирають, тим крінжовіше мені стає, яке встрате у мене життя.

Це тут я багато пишу, майже кожен день, а в житті я більше слухаю, ніж говорю, тому є час співставити характер людей з їх манерою спілкування та вживаними словами.

Ну якщо просто знайомишся з людиною через інтернет, то складно сказати чи то просто людина так пише, а в житті по-інакшому чи просто не треба діставати людину і відстати, особливо коли зустрічаються люди, які не кажуть на пряму що щось не так

Є те, що відбувається з вами насправді в теперішньому часі, а є те, що ви думаєте, про те, що ви колись там зрозуміли або побачили.
І це принципово різні рівні уявлення про власне життя.
Як правило, переважна більшість людей не знає і воліє не знати що відбувається з ними зараз.
Тому всі подальші

Це тут я багато пишу, майже кожен день, а в житті я більшу слухаю, ніж говорю, тому є час співставити характер людей з їх манерою спілкування та лексиком.

раніше я пʼяна могла писати і дойобуватися (в позитивному сенсі) до людей, які мені цікаві 🙃
зараз я почала робити це твереза, бо типу похуй, життя одне і якщо я хочу полялякати з конкретною людиною - я це роблю 🙃🙃🙃 бо коли, якщо не зараз

Варто зізнатися, шо з часом я відкинув для себе концепт соцмереж де треба активно писати

Я не хочу ділитися життям з мало або незнайомою мені людиною

Я не хочу лізти в срачі зі своєю неєбать якою важливою думкою

Я не хочу реагувати на шось в мережі, що мене не стосується опосередковано

Комісіонка, пишуть люди із позаминулого життя

Та нема за що вибачатися. Але так працює соц мережа. Ви шось пишете, люди реагують. Варто бути готовим до різних реакцій, а не тільки тих, які вам хочеться. Не знаю, шо навіть сказати. Велкам ду зе блу скай. Завше можна зам'ютить чи забанить.

про це треба думати всім людям у яких є активи і близькі люди

життя бентежне

після розставання з деякими людьми життя стає кращим.
а деяких людей треба цінувати та берегти

Люди всі різні і деякі так планують своє життя, бо інакше не можуть. В мене у самою інколи пропадає відчуття часу, а інколи я його чітко розумію

Оце сиджу і уявляю людину, яка то всьо уявила і створила 👀💀
А потімзадумуюсь, що воно ж і в житті таке є. Тобто, я зараз пишу цей текст, а десь когось тримають у підвалі. І це я зараз не про військовополонених, але теж бог зна що із ними роблять. Торгівля людьми, знущання...все це існує. Аж недобре

Я писала резюме один раз в своєму житті і на нього клюнули лише офіси(ну добре, там інші аспекти зіграли) не думаю, що я можу допомогти цій людині