Бентега і/без 1/2 пончика — не люблю домовлятись з людьми...

Можливо, вам допоможе мій досвід.
З часом дійшла до того, що чесно кажу людям, що сьогодні не маю сил на спілкування. Або що мене поплавило і вимушена відмінити зустріч. Друзі були попередньо проінформовані про мій стан і що так може статись, але це не прояв зневаги до них

Дуже не люблю домовлятись з людьми про зустріч, бо в мене "прийти на 17:43" це прийти за деякий час, щоб не запізнитися (живу трохи далеко і доводиться мати в запасі час, бо дорога може тривати по різному). А в людей це "ну буду десь в 7 вечора". І мене це неймовірно бісить.

Люблю книжковий клуб, але не люблю його організацію. Уже завтра має бути зустріч, а нам так і не повідомили ні місце, ні час

План цей з'явився у голові мера після того, як стало зрозуміло, що добудувати міст найближчим часом не вийде, і має він на меті лише одне — відкрити рух👇

Дуже мало останнім часом мене в соцмережах. Період якийсь отакий

У мене не має уже сил випрошувати донати, я не артист, щоб всіх розважати, але останнім часом тільки так в себе почуваю… сил не має уже ні на що…

маєте рацію!! з плануванням часу важко бо вось розумію що зараз на останніх великих канікулах маю можливість підготуватись до екзаменів/пошукати інфу на майбутнє але навіть зараз нема на це жодних сил
і ось через це гадаю звідки у мене тоді будуть сили вже під час переїзду

А ще останнім часом я стала уникати спілкування з іншими, мені фізично важко ініціювати зустрічі. А потім після того, як домовляюсь, думаю - а чи стягну я. І справа зовсім не в людях. А в моєму бажанні закритись від усього світу в ракушку і навіть не розмовляти

Я полистала свою сторінку і зрозуміла, що останнім часом в мене не багато красивого (і фоток взагалі). Але маю песиню, багато лєго і люблю (дивитись і показувати) гарну природу))

я не можу жити без спілкування, але я не хочу спілкуватись найближчим часом ні з ким. мені навіть нема як записати свої думки, всьо перевертом

Я теж не була) завжди щось іде не так — якщо я проходжу повз Мусафір з грошима, то у мене нема часу/сил на те, щоб туди зайти. Якщо я вільна і маю сили на пожерти - у мене в кишені буде 50 гривень)

вважаю своїм плюсом те, що від мого настрою не залежить ставлення до людини. якщо ви мій друг, то з теплом буду ставитися до вас у навіть у найгірші час, так само і навпаки. шкода, що я зустрічала вкрай мало людей, які мають такий самий патерн спілкування

Сама не знаю😅 у мене часом загострюється дефіцит спілкування (бо я інтроверт і в моєму близькому оточенні дуже мало людей), і от тоді вже суєту навести охота😂

Чоловік, який любить гарний манікюр, вміє в готування і не цурається роботи. Має свої приколи, як і ми всі, часом постить несмішні жарти, а часом смішні. Дуже не конфліктний і скоріш за все відкритий до спілкування. Якщо піде, до буде дуже його бракувати в стрічці 🥲

Для мене це не маркер наприклад, бо я можу мати просто настрій коли маю бажання проявити більше піклування про людину, або захотіти проводи із нею більше часу, це не свідчить про романтичну закоханість

ну то сігніфікант азер, а я маю на увазі приятелям наприклад, з якими навпаки давно не бачився і найближчим часом не плануєш.

Ну все, настав той час, коли я взагалі не маю сил ні на що..

Ви б знали, як втомлююсь писати людям. Часом думаю, що спілкування зі мною їх тільки дратує.

Тому зараз ви не бачите постів й всякого такого від мене, бо не бачу сенсу писати, говорити, бо маю відчуття п'ятого колеса до воза.

Весь цей час я думала, що чомусь так мало статися, що я мала бути тут увесь цей час. Тепер зрозуміла. Це страшно. Ніби іще одне нагадування, що треба жити, а не просто бути

Найкраще, що я зробила для своєї менталки - це визнала, що у мене зараз немає ресурсу на спілкування з людьми. Це не значить, що я не люблю своїх друзів, я просто не маю сил з ними бачитися. Тим більше після роботи.

Дуже файні вихідні, шкода що час завжди швидко летить з гарними людьми і мало спілкування в результаті 😩

Просто люблю писати свої думки, але часу розписувати їх довго не завжди маю.
Плюс, тут така атмосфера, що люди не кидаються на тебе одразу за будь-що

Ага, зрозуміло. Я хотіла бути письменницею, маю кілька незавершених сюжетів, і думати про них зараз мене ще більше змусить сумувати, бо на їх втілення немає часу та/або сил

та ні ні ні, що ви. У мене нема стільки часу на полеміку, яка не має сенсу :)