Книжка - 250 сторінок. З них 50 - це передмова, ще одна передмова і вступ.
Fors — Книжка - 250 сторінок. З них 5...
Ти що таке читаєш страшне?
Книжку про художню композицію.
Зареклася читати передмови, якщо вони не авторські, бо вони мене безмежно знуджують і я тоді думаю, що й уся книга така ж нудна (і відкладаю її на невизначене колись).
Друга передмова і вступ як раз авторські. Перша передмова - про автора і те, чого йому коштувало ту книжку написати.
Будь-що "про автора і книгу" я вже читаю опісля, бо частенько той, хто пише таку передмову (не автор), вказує у ній, як потрібно розуміти той чи инший момент у творі (як на мене, це трохи схоже на спойлери, яких я не хочу).
Similar Posts
У мене є підозра, що людина не читала книгу. Або не читала передмову від автора. Або читала сракою 🫠
Бо я зайшла глянути прям відповіді і все одно нічого не зрозуміла
Певно, вчителька літератури, коли змушувала обов'язково читати передмову, таки завдала психологічної травми.
Вже 2 книги, які були колись закинуті на етапі нудної передмови, виявились придатними для читання, ще й неймовірно цікавими.
Там просто починаєш передмову і все, ти закохуєшся у автора і те, як він пише
русофобії. Тому що цей абзац цитував радянських (російськомовних) авторів літературної енциклопедії та передмови російськомовного видання (яке я і читав у дитинстві, україномовне з'явилося недавно, але такої докладної передмови, такого рівня академізму в літ.аналізі там нема, на жаль). Начебто все..
Чому в передмові до книжки йдеться про те, які сильні зміни в її екранізації😭
Так. Інколи повертаючись до передмов вже після власного прочитання думається чи один твір читали взагалі
Віра Агеєва пише такі передмови що займають ледь не 20% книжки господи жінко дай мені спокою
на лібраріусі можна брати ел книжки за півціни в оренду на кілька тижнів, підходить якщо ви не так часто читаєте
або ж книги на Аркуші і АО3, там автори викладають своє добровільно, тому ви авторські права ніяк не порушуєте😌
люблю коли багато пишуть в книзі не по темі але це цікаво читати!
*дай-но я вставлю в книжку цитати про китів на 5 сторінок перед початком першого розділу!* каже автор
=="
Намагаюсь оминати.
Або читаю аж потім, після основного тексту.
Ще від школи мене ті передмови дратують до нестями.
Обожнюю цю книгу і цього автора! Хто читав, пишіть свої враження від книжки! Бо чула різні відгуки, і цікаво почути ще😊!
Насмажила дерунів на вечерю, нагодувала хлопця, тож тепер з чистою совістю випадаю читати 😌
Читала учора книгу на 400 сторінок цілий день...а поїбалися вони тільки напочатку другої книжки
почала читати книжку Марка Леві, яку ще не читала.
раніше це був мій автор для відпочинку, як і Гійом Мюссо.
але цього разу книга мене більше дратує, ніж заспокоює. А у Мюссо я все прочитала вже
Я читаю книжки але першу не читала, другу читала за порадою/проханням)
В мене обидві частини по 465 сторінок, без передмови та приміток.
Хотів був написати про післямову після чогось написаного або не, ну, але як це могло бути кінцем передмови, якщо я не закрив дужку там, кілько твітів вище, тобто пунктуаційно це все ще частина передмови, взятої в дужки, от тільки зараз я її закрию)
Ця книжка викликає в мене жадібність. Жадібність до часу. Хотілось б, щоб вона закінчилася не так швидко, тому відкладаю її на завтра, щоб був ще один день, коли я читала цю книжку
(Так, автор не писав в цьому реченні про росіян, але наче про них, га?)
Ґай Кей – незвичайний.
Обидві його книги я купив випадково. Першу – навмання, другу – не знав про її друк, побачив на розпродажі. І це реально одні з кращих книжок, що я читав.
Глибокі, філософські та прекрасні.
'Це не неприємність. Це – смерть.'
Один з улюблених авторів.
оце я читаю безсмертя і думаю, що хотіла б книжку, де в першій частині любовний інтерес гг вмирає, щоб в другій вона вже мала когось іншого. але щось я забагато хочу
може таке напишу колись
Ну я в середньому читаю книжки на 250+ сторінок. Але вагалась за те чи буде комфортно читати якісь книжки, бо я навіть статті читаю з ноутбука 🤔
пффф, та практично про все, про що я попередньо читав, іноді в передмовах якісь критики завжди писали якісь недоліки, робота у них така: якщо не найшов, до чого додзьобатись, то недопрацьовуєш)) і я не пригадую випадку, щоб це мене спинило хоч раз, може загострювало увагу на цих недоліках, але пофіг