Знаєте, що таке прозріння?
Це коли перестаєш бачити в людях те, чого в них ніколи не було
Знаєте, що таке прозріння?
Це коли перестаєш бачити в людях те, чого в них ніколи не було
хочу замість капчі «підтвердіть, що ви людина» бачити «ти знаєш, що ти людина, ти знаєш про це чи ні?»
Все одно, не бачу причин харитись від того. Ми ж не знаємо, як почуває себе людина в цей момент, і якщо вона жаліється вам, то бачить в вас людину, якій можна довіряти
Всяких інших не знаю, не бачила, лише шо люди говорять
"очікується гроза. Не лякайтесь звуків грому"
Як ото "І знаю, що то мій Сірко, і бачу, що то мій Сірко,а с***и не перестаю...."
Були люди які бачили в мені щось погане чого не було насправді, були які бачили лише погане яке було, а є які бачать найкраще і мені і люблять мене. І знають що на мене можна покластися.
Вважаю що якби таких людей пиздили або хоча б демонстративно з ними переставали спілкуватися — такого б поменшало
Бо вони бачать, що немає наслідків, значить все зробили правильно
Якщо це старші люди, то можуть банально не знати її. Молодшим не бачу виправдання
і так мене накрило від цього, знаєте, не від того навіть що людина постраждала, а від того що я знав, я бачив, я міг хоча б спробувати цьому запобігти, але нічого не зробив навіть не тому що я погана людина і бажав їй зла, а просто тому що не звернув уваги.
Мене нервує моє бажання допомогти людині, яку я знаю півтора дня (грубо кажучи).
Людина мені ніхто, яне бачила її в лице, я не знаю справжнього імені.
Тут же що мене вкурвило людина бачила оригінал, вона знає як правильно. Я запитав навіщо, але мене навіть не зрозуміли
ну так. це найпорстіше видно насправді і якихось задротських франшизах. я бачив дуже багато людей які казали що розбираються в коміксах чи зоряних війнах. тому що вони знають бетмена і джокера і дивились шість фільмів. але чого вони не знають і не бачили - це людей які дійсно розбираються
Вже і не складеться. Ці люди виросли на Єсєніному і Пушкінє, але знати не знають хто такий Багряний.
А, на жаль, після школи та інституту більшість людей перестає вчитися чому-небуть, от і застрягли в тих часах.
На нас лежить ця відповідальність - виховання широких мас на інших наративах
От і я не знав, що за публіцист, якщо чесно й досі толком не знаю)) Але як показує практика (я іноді з надією на те, що коментар буде хоч нормальним, відкриваю і читаю), такі люди пишуть дику дічь
Списки автоматичні. Як тільки (ну може з паузою) людина перестає фолловити - знову зможете читати
Та усяке гівно запливає, як бачите.
Якщо людина яку я не знаю починає діалог з таких накидів :D
Я не знаю, чесно) Поки не бачила, щоб там люди слова особливо підбирали, але чи їх блокують - 🤷♀️
Насправді я не знаю, просто коли бачу в сторіз або в маршрутці людей з книжками, а вони російською, сумно.
Але я не бачу в цьому проблеми і приколи зі сном у тих, кого я знаю близько із воюючих людей… ну, це мило
Останнім часом чомусь багато думаю про свого батька…
Ніколи його не бачила і не знаю, яка він людина, але чомусь ці думки в моїй голові
більша частина реклами яку бачить людина - це бізнеси про які вона й так знає. коли ви бачите рекламу наприклад кока-коли, ви знаєте що це, ви знаєте який у неї смак і якщо вам це цікаво то знаєте який у неї хімічний склад. реклама, великого бізнесу, здебільшого, це підняття впізнаваності бренду
Я завжди відчуваю себе якимось лохом. Коли всі люди ставляться отак. Я просто бачу, що це я причина. Бо коли хтось один такий, то це люлина така. А коли зі мною такі всі, то явно це все я. Я знаю, що я не та людина з ким хочеться спілкуватись. Але чому не сказати просто?
Ну так.
А знаєте що ще чарівно? Бачити справжню людину за своїми проекціями. Або помічати коли себе зносить і людина тут ні до чого бо насправді сонечко і це просто свої демони прокинулись.
до речі часто бачила у інших і відчувала на собі, як після успіху людина звикає і хочеться більшого, і перестає цінувати здобуті досягнення
це веде до постійного невдоволення