Життя - це та річ, коли повернувши назад, не попадеш в той самий період до тих самих людей та подій пов'язаних з ними. Їх там вже давно нема. Єдиний вихід... що?
Мотоцикліст в моїй голові — Життя - це та річ, коли поверн...
Рухатись вперед
Чим далі в ліс - тим більше дров. Страшно :)
Зовсім не страшно
Чим далі в ліс - тим цікавіша казка 😁
Сергію, а Ви - романтик
Дякую 🥹
Вдихнути ностальгію
Улюблений аромат :)
Напевно, якби ностальгія мала смак - то була б або кисло-солодкою, або гіркою радістю.
Бути тут і зараз. Минулого вже немає, а майбутнє ще не існує
Реалістичний підхід свідомої людини зі здоровою психікою.
До чого ж мене вразила ця ідея, що я записала її в блокнот аби не загубити.
От тільки як заземлити цю неваляшку інтуїції, яку швиряє лінією часу - то вперед, то назад? 🤷🏻♀️
Спробувати медитації. Є багато програм на телефон, які допоможуть на початках
Дякую за пораду 🙏🏻
Чула, що на початках дуже допомагає фізична активність по утриманню рівноваги - скажімо йти п̶о̶ ̶р̶е̶л̶ь̶с̶а̶м̶ по бордюру.
Теж може бути)
Similar Posts
деякі книги підписані від людей, яких в моєму житті вже давно нема. це ніби якась нова частина «назад в минуле»
Ностальгія то єдине розвага для людей у яких немає чіткого майбутнього
Чим далі в ліс тим більше не зрозуміло де реальність, де вже гг придумує метафоризм на оточуючі його речі, куди ж без депресивних вайбів, ну і найкраще було те що по суті все повернулося до початку і оце життя людей поміж людей гарно описано, їх цінність для нас я думаю на яку ми не завжди дивимося
32 книжка за цей рік. Луни.
Я спочатку поставилася зневажливо до твору бо віяло вайбами над прірвою у житі і вже була готова що вся історія це просто розщеплення особистості хлопця, але після початку зникнення людей межі реальності почали розвиватися і з'явилося купа метафор,що мені таки сподобалося
ДНК людини несе в собі всю інформацію про людину, про її минуле, сьогодення і про майбутнє.
Так само і психіка людини несе в собі всю інформацію про психологічне життя людини.
Нема нічого такого що було б невідомо людині про саму себе, питання лише в тому, чи хоче людина це знати
Як же довго ми будемо лікувати свою психіку після війни…
Кожен раз коли бачу переписки із людьми з минулого- то так хочеться все нафіг видалити. Мені фізично від цього боляче, наче в мене більше не може бути того здорового життя
Особисто для мене життя починається заново кожного дня. Є ще особливий досвід у людей, які були в окупації (або, як я, в ОРДЛО): у момент, коли вас зупиняє патруль або міліція, час перестає існувати - зупиняється, фізично. У вас більше немає ні "минулого", ні "майбутнього". 2/2
Я вже якось писав про неї
Ну, нема життя в людини, спілкування зі мною одна з небагатьох світлих речей, бо вона мене любить вже давно, але по дурості вийшла заміж колись, родила дитину, тепер мучається
Можливо ностальгія мені вже написали про неї але мені це всеодно мало чого пояснює бо російкомовних гуртів було більше чим хотілося б але я не бачу щоб їх прям любили, я маю на увазі люди з проукраїнською позицією
Те саме з запахами. В мене теж є ери в музиці, а також конкретні пісні, які пов'язані з подією, або періодом життя. Іноді від цього тільки гірше, бо згадуючи їх я одразу згадує те, що втрачено на завжди і чого вже на світі не існує і ніколи не буде вже
Музика - це місток між часом і простором
Що слухав тоді, відгукується зараз
Тої реальності давно вже не існує, а музика лишилась
я не дуже ініціативна, то мб це вони мене завели
на початку мені було важко і мої відповіді були короткі, але я звикла до людини і далі нормально спілкувалася
коли вже мала 1 людину-друга, середовище здавалося вже комфортним бо нічого більше не турбувало
Так бачу, як людина до мене налаштована, так мені легко продовжити спілкування, тоді вже хочеться першій вітатися, і вже немає тієї сором'язливої дівчини... а коли ніби спілкувалися з людиною, але далі навіть немає привіт, чи роблять вигляд, що тебе не існує, то відразу в голові
До речі так, оце що " якщо він СПРАВДІ тебе кохає то він і себе і усьо довкола поміняє, порішає" це ж не про свою людину.
Мабуть це більше навіяне саме оцим початковим періодом пристрасті, а далі як має бути нікого не цікавить, там не так РоМанТично
“… люди повинні вчитися жити без речей. Речі наповнюють людей страхом: чим більше речей вони мають, тим більше бояться. Речі мають властивість застрягати в душі і диктувати їй, як жити далі. ”
Warning: This content contains explicit adult material and is only intended for individuals of legal age; viewer discretion is advised.
Тут немає багато людей, а мені потрібно десь вимістити хвилинку слабкості, бо
Я не хочу нікого грузити
Я взагалі більше не хочу нікого грузити собою, то треба накопичити гроші на три речі, і можна все
Це не ідеація, це цілком свідомий вибір насправді, мені вже давно хочеться
росіяни завжди шукають виправдання поганим вчинкам. Все виправдовують якимись трагічними подіями, які стались в минулому і "довели їх до цього". Як можна не зрозуміти, що людина сама відповідальна за себе? Якщо з людиною вчинили погано то вона жертва, але далі якою їй бути вже її вибір
Щойно подумала, що не маю наразі людини, яка б мене надихала. Все якось ніби перекрито шумом, але якщо подумати, то виділю декількох таких людей в минулому.
В даному контексті, маю на увазі таку людину, яка б мотивувала рухатись далі попри невдачі і труднощі
Ненавижу бути дорослим під час війни.
Я більше 30 років прожив так, що єбав ностальгію щп минулим, бо завжди дивився у майбутнє, нахуй минуле.
Тепер, завдяки Зеленському у мене немає майбутнього, а є минуле, та змарнований шанс звалити нахуй ще у 2019му, коли чуйка казала валити.
Людини вже нема. І його книгу вже розкупили. І я не встигла її придбати.
Так шкода, що саме загибель людини спонукає до цього.
Так шкода, що він більше нічого не напише. Так шкода, що він просто вже не житиме. Як і тисячі інших, хто поклав свої життя за нас.
Ненавиджу русню.
Таки відповідати будуть виборці цієї влади. А судді вже давно мають куди і за що с'їбати і більше ні про що не думати до кінця життя, лишивши "мутрих" і далі сосати хуї ігроків на роялях.
Я так хочу вже зараз, постійно дивлюсь ділянки, щоб ближче до лісу і далі від людей 😂
Назад дороги нема, бо час не лінійний. Але вперед є купа різних шляхів. Вибачте, що лізу не в свою справу, та якщо близька людина відвернулась через те, що у вас поганий період, то це хуйова людина
Витрачати своє життя на те, щоб довести щось такій людині... ну якось забагато честі
Тут це напевно всюди
"Ми одна сім'я" але "всі досягнення мої, всі факапи ваші"
Ну і моє улюблене "незамінних людей нема, за парканом черга" + "ти в неділю вийди безкоштовно бо більш нема кому"
І хз що з цим робити, крім як голосування ногами
Але вже доголосувалися, нас вже давно не "52 мільйони"
Тут вже мої бабкині бубніння будуть, але в мене таке враження складається що секс перестає бути інтимним процесом чим далі тим більше.
Типу люди в парі або взагалі про це не говорять, або про їх сексуальне життя знають всі навколо і навіть більше
Завжди в своєму оточенні говорю на тему реальних подій в Україні. Насправді багато людей думають чомусь що війни вже давно немає 😔