Я довго уникав цього мема))))
при цьому я довго думала й прийшла до того, що суїцид - не фейл, це не ужас-ужас, а в деяких ситуаціях потрібна опція, котрої я максимально уникатиму, але.
уникати переживань так собі ідея, але може я нарешті зроблю те, шо відкладала дуже довго, і на шо не було сил
продуктивний ескапізм
я прям не автобус себе підписати так довго, мене раніше ще укачувало, тому я уникаю автобусів як можу🥲але з потягами зараз розклад якось не дуже, тому якщо автобусом тобі ок, то чудово)
Я млинців довго уникав, але потім викупив іжеальний рецепт та грамовки. Тепер це справді легко, але з сиринками так не працює. 90% залежить від сиру та його вологості, наприклад
Ви би знали як довго я уникала Марсіанських хронік, певне ще зі школи, бо думала, що колонізація, космос і т.д. буде зовсім не те.
Що ж, прочитала три розділи-історії і вони по-своєму файні)
я так довго уникала дріжджового тіста, аби сьогодні просто закохатися) воно такеееее приємне і пахуче, так і хочеться мняцкати :3
(синабони теж вийшли охуєнно, тільки крем треба трішки допрацювати)
Дуже довго уникала речей, які можуть мене розчулити: сумні пісні, фільми, відео з тваринами і ще багато всього.
Сьогодні цілий день ридаю під музику. Таке відчуття, наче відкоркувала емоції, які вже давно накопичувались і зараз вони виходять через край
Чи усвідомлюємо ми в якому горі ми живемо? Щодня. Ми вкладаємо в свою свідомість новину про смерті людей, що належать до нашої спільної групи - українців. Як довго і яким чином ми ,ті що виживемо, маємо прогорювати це. І які ми станемо після цього. І чи прийде розуміння до людей, що уникають цього?
Ще не вигадали такого мема, який би мене описував