Насправді це таке відчуття, я розумію, що я зараз краще працюю зі звуком, в мене виходить більше, ніж колись. Але я не можу писати на тому рівні, що колись. Я відчуваю, що я мала свою фінальну точку, а зараз падаю вниз. Ніби навчаюсь і роблю все краще зараз, але все рівно гірше, ніж колись. І от як?
Similar Posts
Коли спілкуєшся з людьми які живуть гірше, або на рівні зі мною , то я себе чую краще, і самооцінка тримається бо мої рішення не такі фатальні як у них. А коли з людьми які досягли більше, і мають кращі умови та плани - то хочеться змінювати і працювати ще більше, аби мати краще. Оточення багато дає
Писати менше, але краще:
- менше
+ краще
- все одно хтось прийде і поредагує
Писати більше, але гірше:
+ більше
- гірше
+ все одно хтось прийде і поредагує
Отак у Вікіпедії і живемо
Зараз з психологинею дивимось в сторону вигорання. Може, хоч це спрацює. Але до ад я точно більше не повернусь. Неможливість відчувати та думати робить мені значно гірше. Краще відчувати біль ніж нічого
я вже не знаю, це умовний рефлекс, хвилюєшся - роби бекапи, буде гірше - роби бекапи, буде краще - роби бекапи. роби бекапи поки все працює шоб потім повернуть як було, роби коли не працює шоб знайти помилку, більше бекапів богу бекапів!
І я розумію, що більше вони там написати не можуть
Не можуть, бо я знаю, бо сама писала і мене спіймали під домом
Але краще тоді нічого не пишіть
Краще тоді мовчати
відчуття наче мало роблю і мало працюю. це не безпідставні відчуття але чому виходить так мало працювати? можливо тому що я лінивий, або я в момент ентузіазму занадто багато спалюю енергії і мені потрібно більше часу на відновлення і тому таке замкнуте коло, або ще щось.
Здається все стало не краще не так саме а лише гірше …
Таке відчуття що без мене людині буде краще жити
Робиш собі що хочеш, ніхто не « ебе» мозок..
І нормально казати, що маємо проблеми апокаліптичного рівня, але треба робити все, що ще можна.
Не тому, що буде краще, а для того, щоб стало краще.
Ну може хоча б небо буде захищеніше, я хз, там ф16 може дадуть нарешті. Я не знаю, я просто хочу вірити в краще, намагаюсь робити в моїх силах щось, щоб було краще. Без надії сподіваюсь, але без надії жити не вмію. Мізками розумію, що може бути значно гірше і від цього тривожусь ще більше
Ох, ну суть в тому, що пишучі відгук взагалі треба виходити із "пишеш погано - треба краще", а не "пишеш погано - не пиши більше".
Як на мене, більшість пишущих робить ті самі помилки - і їх можна перескочити, якщо хтось на них покаже.
Це ізвращєніє постити щирі емоції. Або перфомативна маніпуляція.
Не знаю, скажіть мені бо ви ж всі краще знаєте що я маю робити як поводитись і що насправді відчуваю.
Мені все життя здається, що все що я роблю - недостатньо добре
От якась, бляха, повна невпевненість в своїх здібностях
І наче всі довкола можуть краще
А коли у мене виходить щось класне я така: «це всього лише 1 раз» «це не доказ, треба краще, треба більше»
от вона, на мою думку, створює тісноту, бо вона висить вниз і зменшує вертикальний вільний простір. а у мене пласка і вона таких проблем не створює. так і з екранами на стелі було б!
(я насправді не розбираюсь, але маю тверде правило що чим більше екранів тим краще)
от вона, на мою думку, створює тісноту, бо вона висить вниз і зменшує вертикальний вільний простір. а у мене пласка і вона таких проблем не створює. так і з екранами на стелі було б!
(я насправді не розбираюсь, але маю тверде правило що чим більше екранів тим краще)
Все ж таки працювати на замовлення для мене - забагато стресу. З однієї сторони розумієш що без цього гірше з заробітком, але точно краще ментально. Поки є можливість виходити принаймні в нуль з оплатами за майстерню, не буду брати замовлень. Хіба що мені вони прям дуже сподобаються.
я краще буду жити з мамою ніж працювати. (мені дуже, ДУЖЕ не подобалось жити з мамою, але в світі дуже мало речей які я не люблю більше ніж робити роботу)
Моя психіка зараз на тому рівні, що під звуки збиття шахедів я сплю значно краще, ніж під звуки тиші
Може краще їсти хоча б раз на день щось дуже легке?
Бо я так робила, коли був високий тиск, і тепер я не вмію їсти більше 2 разів на день без нагадування, бо або не відчуваю голоду, або спочатку відчуваю лише слабкість, і не розумію чому.
Але сподіваюся, воно в тебе не так часто, і такого не буде
Блядь знаєш чому в нас різні погляди на цей серіал?? Бо в когось з нас стакан наполовину порожній.. ти сидиш така "могло бути краще хочу краще" а я зі своїм "ну могло бути гірше пиздець як гірше" і ми разом вже годину такі "ти не розумієш 😭😭😭😭"
(Жееесть навіть тут драма на порожньому місці виходить)
Я б краще маму покликала.
Бо вона принаймні розумітиме що я відчуваю.
Але насправді чудово, що у вас такий позитивний досвід
+++
Пояснення – це факти в кращому випадку, а в гіршому чиїсь фантазії. І вони реально не допомагають з прийняттям, бо ж прийняття на рівні почуттів, а не раціоналізації.
Раціоналізація може бути захисним механізмом і для декого вона добре працює.
З того що я помітила, це чим більше без сну, тим гірше після сну (особливо якщо поспав умовну норму, якщо спав супер дого трохи краще ситуація) але я все ще не розумію чому це так.
Розумію :(
Таке в мене вже багато років, просто іноді краще, іноді гірше...Останнім часом тільки гірше 😅
І з одного боку наче треба щось з цим робити, а з іншого нема сил
Та й таке
Але все одно дякую 😊