На зупинці зранку вже вкотре бачу маму та дочку, може 17-18 років. Так от. Кожного ранку мама горлане і давить на дочку: «Ти мене не цінуєш! Я для тебе зробила стільки, а ти така сяка!»
І це при людях. Це типу норм??? Бідна дівчина, вона вислуховує той монолог від мами з таким нещасним обличчям…
пачка цигарок — На зупинці зранку вже вкотре б...
а потім, коли дівчинка від неї нарешті вирветься, дзвонитиме раз на місяць і не їздитиме в гості, вона зможе з відчуттям праведної правоти так само кричати "ти мене не цінуєш!"
Це просто жах, я аж трішки просльозилась, настільки батьки не люблять своїх дітей(((
вона, може, й любить... своєрідною, дуже токсичною любов'ю.
Similar Posts
Та тут про те, шо мама шукає своїй дочці хату в газеті, а дочка шукає в інеті Seniorenwohnung для НЕЇ (типу житло для літніх людей)
Розридалась від того, що в
привітаннях мама та дівчина сказали, що раді, що я в них є,
та що дуже цінують. Але є один
нюанс. Мені здається, що я не зробила нічого, щоб мені таке казати. І я не бачу в собі того, через що вони так вважають. Я плачу, бо мені сумно, що я не люблю себе?
Мама зранку варить котам вівсянку з рибою 🤢 🤮
Певно з тим, щоб я не так часто приїздила в гості...
Викурення дочки 😁
Зараз вигулювати вишиванку нікуди, то покажу фото кількох років тому, з мамою, дочкою і тіткою.
В мами і в мене сорочки вишиті вручну
Дружу і з дівчиною-ровесницею, і її мамою-військовослужбовицею, і от коли її мама пише, що ми не зустрінемось, бо вона їде у відрядження, і просить не казати про це її дочці, я злюсь, бо тепер я буду переживати за неї за двох 🫠
Мені лікар про щось ще розказував що дочка мамі таки розбила голову. От тільки не згадаю вже назву
Вони і в Таіланді є. І я бачила як мама вчила дочку 3х річну танцювати, це дуже красиво
Я невістка.
Я не дочка.
У мене пунктик якийсь на темі матері. З дитинства.
Памʼятаю, коли мама повела мене в перший клас, і потім сказала, що класна керівниця- мені як «друга мама», тож маю слухатись.
У мене спалахнуло тоді дико, я всю дорогу кричала і плакала, що у мене мама одна, і іншої не хочу
Остання розмова з мамою - вона нарешті погодилась переїхати з окупації у Север. Я вже збирала гроші на квартиру. Через місяць немає вже ні мами, ні міста…
Запакувала мамі «трошки» книжок нових, яка ж я гарна дочка 😂 (там 17 штук)
І ось, в один теплий осінній день, гуляла я з дівчатами і бачу біля мусорок ту саму рожеву куртку, сині джинси, що ідуть в сторону дороги(від мене )
О, думаю я, батьки повернулись з грибів. І починаю волати на весь двір:
- мама мама!!11
Мама не реагує. Я починаю бігти і кричати:
- мама! Мама!
Дівчинці 11 місяців, а мама називає її пані Вероніка, каже що вона в такому віці вже має задатки гарної мами 🤡
Сьогодні я взнав, що у Зе двоє дітей.
Дочка 20 і син 10.
Дочка вже мамо-папіна артистка.
А кума та сама Лєна Кравець.
Дочка привела маму на ліпку. Не знаю чому, але як бачила руки жінки, які ліплять, то розчулилась.
Ось таку красиву тарілку вона зробила, сказала «під вареники на святковий стіл» 💔
Сім'я з Чернівців, яка жила по сусідству, сьогодні поїхала, приїхала тільки що сім'я зі Львову (тато, мама, дочка років 8)
Поки ми тут, це вже 3ті сусіди 😁
у будинок мами влучило, сусіди загинули, мама ціла
там зроблять ремонт, але людей вже не повернеш
ну справедливості заради, мені було типу років 18, здавала мама, а я просто поруч стояв, можливо вона їх і зайобувала дзвінками чи ще чимось просто коли я не бачив ггг
Це ще й мама з дочкою починали. Наче трохи розширились за останній час
Щастя - коли живеш у своєму будинку і немає ніякої повітряної тривоги, коли є ранок і новий день, коли поруч найрідніші люди і у яких все добре, щастя просто попити чай з мамою та поговорити. Цінуйте кожну мить життя.
©️
Тато чемодан, мама чемодан і їхня дочка чемодан. Старший син чемодан вже виріс і живе окремо
У мене в школі мама однієї однокласниці продавала, тож її дочка теж подругам та вчителям впарювала)