Марічка
@shmnm.bsky.social
Виходила з театру через велику сцену. Потопталась по святому місцю, пройшлась закуліссям 🫶
Генеральний прогін «Бурі» у Театрі Заньковецької викликав змішані враження. Сміливо. Але я не прихильниця таких вільних інтерпретацій Шекспіра. Вийшло жорстко. Розумію, що це відповідь на сьогодення, але… Про сцени насилля не попереджають
А якісь маленькі радощі життя? Щось смачненьке? Банально, але часом може втішити.
Насправді, на довгу перспективу не допомагає нічого. Мене іноді накриває жорстко, тоді кілька днів я ні з ким не спілкуюсь, тільки гуляю з власними думками.
Завдяки театру завжди є на що чекати (премʼєри), завдяки друзям є з ким поговорити про буденне і високе, завдяки вину…ну, тут все зрозуміло))
А що б тобі допомогло хоч трохи розвантажитись? (крім смерті русні)
У трамваї намагався знайомитись хлопець. Питав чи можна потиснути мою руку. Цікавий підхід
+
Це збір наших знайомих військових, яких ми підтримуємо, як можемо. Я знаю, у всіх купа своїх зборів для своїх рідних/близьких/знайомих. Але я все одно поширюю скрізь, бо більше охоплення - більше шансів на швидку допомогу.
www.privat24.ua/send/16k37
Щось я не пригадую, щоб хрущі так високо літали. Бʼються об вікна моєї космічної станції
Це, мабуть, найестетичніша вистава, яку я бачила. Премʼєра «Отелло» у Театрі Лесі Українки. Режисер Давид Петросян. Сценографія і костюми Даниїли Колот
Вчора на генеральний прогін київської вистави не пішла, засмутилась. Сьогодні отримала компенсацію двома львівськими виставами)
Понеділок такий, що після нього треба відразу суботу. Але ні. Випити вина, помріяти про побачення і піти спати. Що снитиметься?
Читати справжній щоденник людини - вкрай емоційний процес, який зробив мене вразливою. Вкінці - кінець. Не вигаданого персонажа, а живої людини, із сильним духом і слабкостями, із стількома планами… Людини, яка любила інших людей і насолоджувалась буденними речами
Прочитала за тиждень і I’m a wreck. Тут (майже) нема філософських роздумів про життя, бо тут - саме життя. Зйомки, зустрічі, вистави, перельоти, політика, похмілля, танці, різкість, дотепність, відверті судження, їжа, подорожі, поломки домашньої техніки, затоплення сусідів, ніжність до жінки
Кремова есенція з екстрактом комбучі від цього бренду - просто вау для мене) ББ-крем вже не вау, але все одно нот бед. Чекатиму на враження!
Іноді мої емоційні пріоритети такі незбагненні і неправильні. Чи то в мені щось не так, чи ця окремість закладена природою. Піднакрило через чуже і давньоминуле, але, все ж, приховано бажане і співзвучне
Минулої суботи випила дві чашки чорної кави і не спала до 7 ранку. Тож один флет вайт на день - моє все)) або капуч і лате)
А ти пʼєш еспресо?
Я розраховувала, що цілісінький день буде вітряно і дощитиме, тож планувала читати і дивитися фільми в ліжку. Тепер за вікном сонце і внутрішній голос виганяє на прогулянку. Скоритися?
Так дико ходити на культурні заходи, читати книжки, дивитись фільми, паритись за особисте. В той час, коли кацапня обстрілює наші міста і вбиває наших людей. Кожен день
Сьогодні ходила на вечір одноактних балетів Kyiv Modern Ballet. Музика розкішна, думки лізли тільки особисті, на жаль. Але я рекомендую все, що ставить Раду Поклітару. Він абсолютний чарівник
Вчора подивилась Lost in translation. Трошки обурило змалювання Японії і японців, але ця майже безсюжетність провокувала на цікаві роздуми. Лайк
Так втішилася завершенню тренування, що, здається, занадто широко посміхнулася імпозантному чоловіку, який займався поруч 🤨
Настрій темний, але сьогодні мене вивезли за місто і я усміхалась. А далі якось буде
Чуттєве споглядальне кіно. Книжку, на жаль, не читала, але планую. А ви йдіть в кінотеатри!
Ну й Іздрик для мене незбагненна людина. Скільки в ньому філософії, гіркоти, ніжності. Це вже не тільки про фільм
Значить переплутала :( здавалось, що в тт бачила відео. Аж сама загорілась бажання в них пограти) бо четверті дуже шлюбні і значно менш якісні
На районі зʼявилась книгарня, а я туди навіть не зайшла 😱 А все чому? Бо ліміт книжок на цей місяць вичерпано :(