Знайшла стару фоточку з Балі
Знайшла стару фоточку з Балі
гарно, нагадує різьблення віконних дверцят в моєму селі
А покажіть
я би з радістю, але не маю фото, тільки спогади — не була в селі вже років 6 точно(
Оця їх різьба по дереву це дещо, що не дім то витвір мистецтва
Все так
Доречі там для особливо хорошої роботи потрібно було знати майстрів на сусідніх островах. Тому що у них там спеціалізація по виду дерева. Якось так
Живуть в такій красі
Так
До речі, що хотіла написати недавно. Всі от переживають через мобілізацію, а я маю на цю тему історію успіху.
Рік тому брата чоловіка мобілізували. Він тоді жив в селі з батьками і роботу довго не міг знайти. Тепер він звʼязковий в Харкові, получає пристойно, дівчину там знайшов, жиє життя
Це нормально. Особливо зараз помічати красу.
Позаминулого року, помітила і сфоткала.
Троянда виросла, обійнявши дерево. Гарно вийшло. Високе трояндове дерево
Народжена у рік мавпочки ніким більше бути не може)))
Не визначилась із видом, але точно та, яка проводить максимум часу на деревах, бо несила вже в цих вічних срачах внизу жити((
Дивлюсь на фото зі Старого Бикова, що на Чернігівщині, сусіднє з селом, де живуть мої дідо і бабця, Старий Биків (дуже креативно, так) і так шкодую, що не розїбало ту церкву під час окупації в 2022 році
Бо гівно у рясі допомагало кацппам під час окупації і досі там живе і в вус не дме.
👹👹👹
Щоб вже в першому класі були одні вигорівші майстри різьби по дереву, інді музиканти та бармени
Мій брат працював за кордоном
Жінка з дитиною жили в селі 2 години автобусом до найближчого міста.
Роботи в селі нема.
Потім війна, брат приїхав сюди.
Роботи все ще нема.
Їй довелось їхати з дитиною за кордон щоб банально могти заробляти на їжу.
6 років була безробітна а тепер все на ній
Розумію, що потрібно валити в місто, але не хочу.( Мені подобається жити в селі, не знаю як привикнути до життя в місті.
Ще й не хочеться залишати маму без допомоги, хоч і маю молодших сестер, але вони такі, чесно кажучи, безтолкові.😮💨
Придесення)
Отой хлів на фоні, чи сарай, не знаю, що воно таке – повністю з дерева. У нас такі вже рідко де лишились, а по бідніших селах, подалі від цивілізації, люди ще в таких хатах живуть. Такий, Чернігівський вайб)
5
Телефонує родичці перелякана сусідка і така: як ви??? Як ваш будинок? Ви цілі? Все добре?
Ну ми в шоці.
Виявляється, поки ото ми сиділи в бабусі, в нашому селі й сусідніх був сильний вітер і пройшов смерч. Повалив дерева, позносив десь дах, деяким людям побив дах шматками дерев.
той самий місяць і рік) вперше побачила магнолію тоді🥰 взагалі в тому селі де була після цього навіть голова боліла настільки багато цих дерев було там і запах стояв сильний))
Чувак, то прокопується не для дерева, там будуть садити щось, шариш? Бував в селі?
- Та Боже, перебіситься, стільки ще таких Василів, як не у нашому селі, так в сусідніх, що, не знайде нікого?
Бо їх ніхто не тримає на дереві до жовтня-листопада 😅 вони тоді якраз достигають по максимуму.
Маю два ґолдена, один в цьому році вже мав 3 яблука. Тут головне щоб був перший врожай, далі вже 1-2 роки і буде діло. Особливо якщо гарно поливати деревце.
Знайшла місцевих реуонсів, а у них ось таку настолку. Вишитий фон і різьба по дереву😍 якщо комусь цікаво, можу ще фото докидати.
Моя теж померла коли мені було до 6 років, я вже зараз не пригадаю навіть імені бо так рідко мене возили. Я не "виросла" у селі, але хотіла б аби так, а не серед пилюки, гаражів та новобудов. Усі мої найяскравіші дитячі спогади та перші самостійні дослідження світу саме з села.
Спогади моєї бабусі Любові про Голодомор 32-33 років. Тоді вона була дитиною, жила в селі в Житомирській області.
Потік🧵
Всі 6 років боятися, що попадете на розподілення кудись в саме глухе село десь біля Дружківки і всі 6 років будете їбошити на ці дурні бали, але в місті будь працювати непобейбіси. Великий обсяг літератури, і тривога від того, що бути лікарем це Велика Відповідальність і треба знати все все все…
з однієї сторони, сусіди у селі будуть знати, хто має проросійську позицію. з іншої сторони, це персональна біль, коли людину знаєш з дитинства та бачиш таке. пам'ятаю, що у лютому-березні 2022 року, у моєму селі вишукували людей, які б могли перейти на сторону росіян.
От ніби й живу в селі а сама ніякого спілкування-пліток тут й не маю.
Так, цвіту багато. На вихідних був у селі, то дерева аж гуділи від великої кількості бджіл та джмелів
Стоїмо з ним п’ємо каву, трішки спілкуємось, скільки років, сам чи по повістці! Хлопець ВПО, з Соледару, каже ніхуя вже не лишилось! Прийшла повістка на уточнення інфи, і там сказали відправка, але поїхав бо робота у селі є, але мала зп!
Щоб ви розуміли як сильно нас заїбали люди: ми хочемо знайти хату в селі з величезною територією. Не для того щоб на ній щось вирощувати. Просто щоб обсадитись деревами і нікого нахуй не бачити окрім як з власної волі чи крайньої необхідності