Аналітик (психолог) не може працювати на когось, ділити із кимось свій заробіток (віддавати процент) чи виконувати завдання роботодавців в плані стилю і методів роботи бо це протирічить самому принципу аналізу.
Це буде що завгодно але не аналіз як для пацієнта так і для аналітика.
Дехто створює
платформи де збирає психологів і за певний процент надає їм «місце для роботи». Це те саме що і онліфанс. Дехто створює «психологічні центри» і наймає на роботу психологів. Дехто продає послуги психологів компаніям (посередник).
Це все є і це користується попитом, люди йдуть на ті платформи і
обирають там собі психологів (як у борделі дівчат), психологи продають себе психологічним центрам і користуються послугами посередників, які водять їм пацієнтів за процент від угоди.
Це все є і все це не аналіз.
Це в своїй суті не є тим що декларується і що люди хочуть отримати.
глибинних внутрішніх потреб людини і це означає, що це глибоко інтимна річ, де людина робить все виключно сама. Хоче, розуміє, шукає, ходить, оплачує аналіз, приймає рішення і несе відповідальність за свої «результати».
Те саме стосується і аналітика, як він сам вибудовує свої відносини із своїм
із своїм образом аналітика і положенням відносно пацієнта.
Хто він такий?
Якщо це аналітик, то він чітко знає, що він не може торгувати пацієнтами, бути корумпованим, брати гроші від «зацікавлених» сторін.
То наймайте психологів для роботи з Єрмаком, не має грошей створюйте збір "Щоб відправити на пенсію крота" ось і все... Це все. Все "розумієте" вирішує.
Знаєте, що класного в роботі аналітиком (психологом)?
Це те, що ти можеш говорити правду.
Більш того, це базовий принцип цієї професії.
Аналітик - це вільна професія. Вільна від брехні.
В тебе є формальні начальники: твій аналітик і твій супервізор. Вони зроблять так, що ти зрозумієш, що, можливо,
Нагадало шо психолога (та навіть номінально) в школі дуууже мало. І 1 насправді мало. Навіть на якусь 100 дітей. Як мінімум бо навіть методички враховують шо шкільний психолог це 30 хвилин фактичної роботи з дитиною і 30 хвилин оформлення папірців. Ну підготовки до роботи чи аналізу вже отриманих
Я буквально нещодавно з терапевтом відкрив шокуючий факт про одну з проблем з дитинства по суті. І вже другий тиждень ретроспективно переглядаю купу випадків зі свого життя, які давали прям очевидні ознаки цього, але так як психолог в школі існував на папері, то шансів було нуль
жодного дня не працювала за отриманою спеціальністю, проте хочу привітати кожного, хто працює або навчається на психолога. щиро дякую за те, що прикладаєте зусилля для покращення психологічного стану інших. пам'ятайте, ваша робота надзвичайно важлива!
Проходити особистий аналіз у аналітика означає казати собі правду про себе.
Це дуже страшно.
Оце і весь сенс аналізу і «ходити до психолога».
Якщо ви в аналізі і при цьому не говорите собі правду про себе, то все, чим ви там займаєтесь, це фактично перебрехування брехні.
З мінусів моєї роботи
У людей чомусь часто є таке враження, що у психолога не може бути нічого особистісного
І це я не про взаємодію клієнт психолог. Я про загал
Насправді дуже багато психологів (психотерапевтів і аналітиків) стали навчатись або потім працювати психологами виключно через свій позасвідомий страх стати пацієнтами психолога.
Вони таким чином захищають себе щоб «не сказати зайвого» та ніколи не вийти на усвідомлений рівень.
бо для психолога важливий досвід роботи з дітьми, я думаю, це зрозуміло. просто якщо цей досвід я отримаю не шкільким психологом, а працюючи так, то це було би просто чудово.
але подивимось!
В пацієнта завжди винен психолог (аналітик).
Завжди!!!
В тому що пацієнт плаче, що в нього проблеми, що в нього щось болить, що він незадоволений життям і тд і тп.
Це психолог змусив його щось зробити 10 років назад, це все психолог!!!
Ай яй яй. Який поганий психолог.
а хотіти завершити терапію після 12 сеансів з психологом, це ок? чим довше відвідую, тим більше відчуваю себе неправильною. я виконую завдання, але лише 10% роботи розглядається зі словами «ми повернемося до не розглянутого на інших сеансах». але ні разу не поверталися. відчуття, що мене наїбали.
Данних. І це ж не факт шо той психолог власне тільки психолог, а не донавішене 0,15 ставки чогось ще. Чи що ставка психолога повна...
і це ж виходить ~4 години години фактичної роботи з дітьми (чи вчителями. Чи батьками). Якихось там запланованих консультацій чи діагностик. А є ще оті дивні
Я ледь не все життя хотіла сходити до психолога, останній рік ще й був таким важким, тонна психологічних проблем і відкритих питань. Думала, що зроблю це, як тільки-но влаштуюсь на роботу і матиму гроші на сеанси.
Так от, влаштувалась на роботу, але тепер вже якось похуй
Я суджу з кількох випадків про які знаю в плані психологічної допомоги постраждалим від війни коли спеціалісти волонтерять і саме кваліфіковані психологи з досвідом роботи допомагають військовим і людям з деокупрваних безкоштовно. А шо на лініях я хз бо дзвонити не довелось - сама впоралась
Робота відбувається в тріаді: психолог, пацієнт, сурогат. Стосунки робочі, з фідбеками, пропрацьовками. По суті демоверсія стосунків для тих, хто з будь-яких причин не може набувати досвід звичайним чином. У нас таке нелегально, в Ізраїлі працює)
Це по суті втілення напрацювань Мастерс і Джонсон.
Я дуже люблю свою роботу, навіть не думала кидати медичний, але бути лікарем-психологом не так цікаво, як психотерапевтом.
медичний дав мені круту і сильну теоритичну базу,та досвід пацієнтів різних рівнів організації, закалку, але працювати в лікарнях, боже збав)