Бентега і/без 1/2 пончика — Тепер переживаю відчуття "я що...

Оці срані маніпуляції про «ой, я сама все зроблю», шоб викликати у тебе відчуття провини ЦЕ ПИЗДА
колись дорослі люди будуть сприймати своїх же ж дітей не за якихось рабів, у яких немає ні свого простору, ні часу, ні планів 😞😞😞

А як ви справляєтеся з почуттям провини, на 50% самонакрученої, на 50 - викликаної всеохопним відчуттям власної поганості?
І як обираєте які прохання ви можете виконати, а які суперечать вашим принципам і ви відмовляєте?
Як це дорослі люди роблять?

Терпіти не можу, коли в жартівливих чи не дуже тестах є питання по типу: "як часто люди думають, що ви...", "що ви відчуваєте, коли..." і т.д.
Я ніколи не знаю, що думають люди, я не знаю, які емоції чи відчуття маю.
Що ви причепились до мене😭
Задавайте мені нормальні питання, будь ласка.

я не можу вам сказати, що робити, але скажу за себе, що одного разу я викреслила всіх токсичних людей з мого оточення і це було чи не найкраще рішення)

і там були ну дуже близькі люди

Добрався до компа, пишу.
Основна проблема в тому що почуття, як і емоції не можна просто взяти і вимкнути, ось так в нас працює психіка. Тому коли людина намагається спілкуватись з іншою людиною що викликає в неї романтичні почуття, вона постійно має їх давити та
Це джерело фрустрації #2.

Колись я спілкувалась з людиною, в якої було дивовижне сприйняття мого бачення. Людина вловлювала те, що я намагалась їй донести. Мені було легко, тому що ця людина мене розуміла. І я іноді сумую за цим відчуттям. В мене постійно відчуття, ніби я говорю до ствни, як би я не говорила...

Як на мене, такі рішення і мають прийматися довго та вистраждано. Бо справа ж стосуються людини.
А людина, це дуже багато. Навіть нікчемна.

Деякі люди (насправді багато хто) настільки втратили відчуття реальності, що штучно створивши собі певний образ у соцмережах повірили ніби вони й справді такими є.

Любіть своїх друзів, свою родину, усе що ви маєте, доки ви можете. Почуття того, що ви не встигли щось зробити або сказати цим людям, дуже сильно вас потім душити буде і дуже довго...

То ми оце побухтіли, що так неправильно. Доросла людина може проговорити свої почуття і сподівання, а також прийняти відмову, якщо відмовлять. І ця доросла людина, якщо вирішує мовчати, не має скидати провину на предмет закоханості

Один з колишніх мене навчив очевидній істині - якщо людина, яка перебуває далеко й довго та в постійних емоційних гойдалках, маніпулює цим, щоб викликати систематичне почуття провини (не так сказала, не те написала, недоречно відреагувала), - треба слати нахєр таку людину.

1! Дуже мало людей працюють за фахом, таке відчуття.

Це точно. Стикаюся з тим, що в цілому кажу слово правильно, але наголос не там і мене не розуміють.Повторюю ще раз. Ні. Потім доходе, що справа в наголосі і тільки тоді розуміють. Просто от настільки людям пофіг і поєбать.Зато я блін маю всіх зрозуміти і швидко.Ніхто ще ні разу скидку мені не зробив

те відчуття коли ти спілкуєшся тільки з однією людиною, але у неї окрім тебе є ще своє життя та друзі. і ти сидиш такий зі своїм тривожним розладом, як хатіко чекаєш поки вона зробить всі свої справи, нагуляється і повернеться до тебе. сложна...

в нашого суспільства дуже великі проблеми з відчуттям такту. звідки воно це? навіть спершу хотів насписати, що свої люди визначаються по тому, що вони не роблять таких дурних коментарів. Але це мало би бути чимось базовим, а не аж "свої люди"

дуже цікаво через день читати оце "збори дуже повільно закриваються, люди перестали донатити, ми всі помремо, донатьте все, що маєте", які адресовані всім, але потрапляють у стрічку людей, які і так регулярно донатять, розвиваючи у них лише почуття провини

Дуже бісить, як тупі люди намагаються розказати, що це з тобою щось не так, а не з ними

Я не думаю, що люди це мають на увазі. Це скоріше "Ти збереглась в свої 27, а в 37 будеш виглядати на 27". Чи гарний це комплімент - ні, з дуже з багатьох причин. Чи вкладають люди в це щось погане - переважно теж ні

Зараз я виросла, у мене є інші відчуття і почуття до людей

дуже розумна думка

ну але вже звикли люди, то і маємо таку ситуацію на жаль

і змушені від неї танцювати. якби всі люди в цьому світі думали трішки більше - наскільки б менше було проблем

якби нормальні люди могли хоч на годинку прожити відчуття втоми й відрази, й болю який переживає хронічний суїцидник, то певна — автомати для самогубств стояли б на кожній зупинці.

Дуже дивне відчуття, коли йдеш кудись, і думаєш про своє, і раптово усвідомлюєш себе десь в іншому місці
Ніби це і не ти, а якась інша людина

От іноді (дуже часто) така тупа начитка в аудіокнизі, що капець. Пересмикує. Я би точно це зробила в мільйон разів краще)) І не лише я, таких людей має бути безліч. То як набирають тих нездар?

Є базові почуття, а є почуття і відчуття, які виникають внаслідок базових.
Люди звертають увагу переважно на наслідки, а не на причини, тому все повторюється знов і знов.
Заздрість здатна позбавити тебе спокою. Не злість, а заздрість.
Сором і провина здатні зробити тобі тривогу. Не страх, а сором