Навіть не пам'ятаю як звали дружину з 451 градусу фаренгейту але періодично так згадую про її дозвілля з трансляцій на 4 стінах, діалогів з людьми які й яких не слухаєш й навушнико-равликами й думаю який же то рівень пітьми так сильно треба заглушувати всередині
Similar Posts
я таких антиутопій не читала... я дитина бігуна в лабіринті і 451 градусу за фаренгейтом
*Бредбері, бо в "451 градусі за Фаренґейтом" є найраніший відомий мені опис електричної (поліцейської) собаки
ну, я дала шанс тільки через те, що маю краш на авторку... це той випадок коли мені соромно, але гіперфіксація страшна штука. але не обов'язково читати все, що популярне.
я от оце думаю, що 1984 певно не моя книжка, хоча я обожнюю 451 градус за фаренгейтом
коли треба щось вночі спитати, але ти іноді згадуєш що треба бути нормальною людиною, але не вмієш вести діалог
Люди думають що я сиджу щоб слухати їх безкінечний монолог про їх хуйню який там діалог
Перезберіг зі спотіка в ютуб. Слухав, гуглив гурти.
Я навіть не пам'ятаю як звали чоловіка, Роман чи ще якось. Проте тепер кожного разу, коли я чую "Nuclear summer" чи іншу річ від Youngblood Brass Band, згадую, звідки дізнався про гурт. ⏬
я стала тією людиною про яку ніхто не згадує, про яку ніхто не думає, хоча можливо колись я так сильно цього хотіла і зараз це відбувається, я стала тією невидимкою, якою хотіла бути...
Якось я подивилась фільм про Джорджа Гаррісона і подумала: “Прийми це. Просто прийми. Будь як дружина Джорджа Гаррісона. Достатньо бути дружиною та матір'ю”, – а потім я збагнула, що навіть не пам'ятаю як її звали...
«Marriage Story»
Ноа Баумбах
Я так думаю. Люди знайдуть за що чмирити один одного. А ми на це чмириня зважаємо і пам'ятаємо все життя. А не треба.
Проростила горох. Щось всередині сказало, що раз проріс, то треба його посадити. Посадила. Думала, що буду окремі листочки зрізати для равликів, як салат. Але що там зрізати? Тепер в мене є горох у горщику
Чи важко вам переводити температуру з фаренгейта в градуси цельсія подумки?
Єп. Розлучення за місяць дають якщо не мати спільно нажитого майна. Мама питала.
Але це залежить ще від людини. У будь-якому випадку, мені треба буде звалити з цього дому. Мама однаково не слухає, що він її не слухає)
Пане, ну яке прощання, не треба так. Думаю, що ви доволі позитивна людина, ще й мій земляк, якщо правильно все памʼятаю 🙂
Може, не сильно пам'ятаю, чогось думав що це саєнтологи були
мені здається, в неї вже є дружина) але сильно старша, тож вам треба тільки... почекати 🙈😆
Я не памʼятаю вік людей (і свій періодично забуваю), не всі дати памʼятаю теж
Тому коли хтось памʼятає мій вік або дату народження, це завжди так дивно
Послухаю, дякую.
І так, я дуже сентиментальний, якщо б для мене таке зробили, я би згадував про людину кожного разу, як дивився на річ.
Те, що немає на чому слухати це, звичайно, мінус, не думали знайти когось з програвачем, щоб приходити слухати разом чи все ж купити свій?
Нє. Хтось інший 😅 там була більш-менш нейтральна частина діалогу.
З Імаксом там вже скрін діалогу на рівні 'черговий срач'. У таке я намагаюсь не лізти. Бо хай лізуть ті, кому воно треба 🤷. Люди у інтернеті кожного дня лаються.
а пам’ятаєте були часи коли ми дивились прямі трансляції радбезу оон і думали шо це щось значить?
Буртека – читацький клуб від БУР. Цього разу обговорювали "451° за Фаренгейтом".
23 квітня — Всесвітній день книги. Рей Бредбері, автор «451 градус за Фаренгейтом», офіційно є нащадком однієї з Салемських відьом! Її було засуджено до спалення під час інквізиції у 1692 році. Давня родичка дивом врятувалася, й завдяки їй на світ в майбутньому з’явився відомий письменник.
