✙ U412 ✙ — В стрічці помічено старенького...

Пес хоч і старенький вже, але майонез має любити не менше!

дааа, були часи ото з церквою) Вже й ніхто не знає шо це і як виглядали ті служби.

Стариків укрблю стає все менше😰

Я там бачив тіпа який вже почав кричати - давайте платити пенсії тільки тим, в кого є мобілізовані! А якщо старенька бабця живе сама без сімʼї то їй шо з голоду вмерти?

Так, воно підтверджене. Я кілька років тому бачила вже корм випускали з якимись спеціальними технологіями щоб в слині кота ставало менше алергенів🙃

А ще не так давно я жила в старенькому приватному будинку під Ізюмом, мала сад, двох кішок і найкращого пса на світі...
Йобана русня 😢

Радий бачити вас знову в своїй стрічці!

Буквально недавно писав, що всі старики УкрБлю кудись зникли

Увага, це не навчальна тривога, пес патрон зник з трендів!
Терміново потрібно його повернути!

🌻просто соняшник @aifosw.bsky.social

Ааааа (х2)

26 лютого

Мене надзвичайно сильно бісять декілька юзерів у стрічці, я щоразу бачу що вони пишуть, кринджую, а потім бачу, що це ці юзери і аж спокійніше стає. Не баню цих кількох людей і п'ятий канал, хай приносять мені в світ прекрасного трохи кринджі

Не знаю, не знаю)
Я тут по сусідству писав що вже Львівських трохи бачив)

Особливо по повітряних тривогах видно, але й по буденних постах деколи ясно стає)

Там якась фотка на фоні знайомого місця, там якесь згадування локальних топонімів, там ще щось)

колись я собі в житті ставив цілі, і чим старше я ставав, тим менше в мене цих цілей було. Я думав, що до 28 одружусь, зараз я не бачу цього, чи можливе це взагалі. Сьогодні мені виконується 32, і я не бачу смислу у завтрашньому дні...

мені здається що таке також може бути тоді коли ви вже починаєте жити разом, рослабляєтесь, менше стараєтесь і тоді дійсно стає трохи не так як раніше, менш романтично, але це норма життя, навіть гормонально, просто комусь це не підходить і починається оця фігня з раніше було краще і тд😵‍💫

Радий тебе тут бачити :) Давно не заходив

Доброго дня, пане пес, рада вас бачити

Співзалежного мені легко уявити в ролі вірного пса, пес завжди в очікуванні команд від свого власника, пес завжди поруч, готовий його втішити та підтримати, пес живе власне життя через життя свого власника, живе своє життя для нього, живе його життям. Я б хотів стати котом.

Гортаю стрічку і бачу що накручена не я одна. Стає легше.

В дитинстві на сусідній вулиці жив один хлопець, трохи молодший за мене, але в шкільні часи спілкувались, бо то на гуртки якісь ходили, то ще щось. Ну і вже в дорослому житті, коли їздив до батьків, я його іноді бачив, вітались та й кожен йшов по своїх справах.

Щось я багато часу сюди не заходив. Бачу, що стрічка не померла та живе.

Як у вас справи?

сука, я вже давно не хотіла нікого біля себе так бачити і відчувати, як зараз.
І здається, я починаю привʼязуватись до людини, а вона стає холодною

Чого?

я тільки бачу в стрічці, шо всі пишуть про поплаву, але добре, шо не бачу яку 🥰

А ви вже бачили в тіктоці мультивсесвіт пса патрона?

тому шо ніхто про мене так не попіклується, як я сама я не думаю, що я можу позбутись цієї тривоги назавжди і повністю, але зі збільшенням позитивного досвіду вона стає не меншою, але трохи більш manageable

Не завжди вас бачу в стрічці, тому періодично заходжу на сторінку і таке: вааа, скіко мемів, а я все пропустила

я живу недалеко, в гоцлаві, то прям аж радію бачити вулиці які стають рідними

Мама розповідає, чому тато ходить ображений:
- Ну я кажу "воздушний", а він почув "пес вонючий", і, бачу, вже ображений, а я що йому винна, що він глуховатий?