Osoba, sxože, vzahalê ne tjamıtj pro ščo kažeʼ. Tak, xtoʼsj z Poltavı budeʼ kazatı «korov», a ne «korôv», bo tam ikavizm ne rozvınuv sja, ce pošırjujeʼ sja i na hınši slova: voz, poroh, radostj. Tobto vže bačımo pevnu zakonomêrnôstj.
Закономірності суржика:
1) Хаотичності в суржику стільки ж, скільки й в діалектах, плюс-мінус. Впливають особисті мовні вподобання й звички. Хтось з Полтави не обов'язково казатиме "коров" замість "корів", але казатимуть лісапет. Це діалект.
Особа (ви), здається, єбеться в очі, замість того, щоб читати. Спробуйте вмитися й спробувати знову. Дякую за увагу!
Tak i ne bačıv zakonomêrnôstj, lıše emocijı i neobgruntovani sprobı zaxıščatı suržık.
Ščodo «lisapeta» — ce zapozıka, jak i «velosıped». Tobto javno pokazujeʼ, ščo vırôb ne ukrajınsjkıj, vırôb prıbuv do nas zô nazvoju z čužoji movı čerez metod «telefona». Ce daleko ne nove javıšče tež, naprıklad «tarêlka» ce vôd germansjkoho «Teller», de bačımo ikavizm i perestanovku.
Sama tarêlka tež otrımala ikavizm [ale ce zaležno vôd dialekta]. Možna spıtatı sja, a čomu vse ž takı «lısaped», a ne «losıped»? Nejmovêrno, bo jeʼ zakonomêrnostjı zamênı o → ı~e: lıboda, leskotatı.
Daljê vže pôjšlı emocijı. Očevıdno, osoba ne spromohla sja dovestı xaotičnôstj dialektôv i zakonomêrnôstj suržıka.
Xoča možna prodovžıtı.
Čêtkıx mež nema, ale pevnıj arealı — jeʼ.
бо людина прекрасно знає, що є велосипед. Але кататися ти йдеш на лісапеді.
Тобто, стверджувати, що діалектам притаманні чіткі географічні ореоли, це також не є дійсністю, або що слово перетворюється на суржик після перетину адміністративного кордону області.
> ви взагалі називаєте діалекти суржиком
Menê zdajeʼ sja, ščo ce bôljše pro osobu, kotra zabula ščo procituvala v peršomu dopısê. Take buvajeʼ, kolı osoba ne zdatna obgruntovuvatı i, sxože, ne znajeʼ, pro zakonomêrnostjı.
ви взагалі називаєте діалекти суржиком. Бо, знову, лємки, що в Луганській області кажуть"сьін, бьіл" це суржик чи діалект? Я хз і ви хз. Я з Луг області, що межує з рф, я кажу пруд, це в мене природнє запозичення, тобто діалектизм, чи такий-рябий суржик? Я вже десять років не там, це вже суржик?
Naprıklad lemkı zberehlı staru fonetmu «ɨ», ščo v ukrajınsjkij zlılo sja z «i» v «ı», lıše zhodom otrımalı «i» i «ı». Cju plutatınu dosjê možna pobačıtı navêtj v standartnij: dêt~ı, ale dıt~ına; sêd~nıcja, ale sıd~êtı. Radı spravedlıvostjı, standartna ukrajınsjka — takı štučna i majeʼ pevnu cêlj.
Jak vže skazav, osnovna vôdmênnôstj mêž suržıkom i dialektom — ce zakonomêrnôstj. Sposôb pronıknênnja [kotroho tež možna pôdvestı pôd zakonı] ni pro ščo ne kaže — ne dıvno, ščo osoba ne zmohla pojasnıtı pro sami sposobı i jaki sposôbı naležıtj dialektam čı suržıku.
4) головна відмінність це спосіб проникнення в побут імо
Це хай філологи вивчають і потім пишуть книжки, а ви просто не зайобуйте людей і не відносьтесь до них як русня до нас і не тіки нас
Дякую за увагу
Naspravdê možna takož dodatı šče odnu xarakteristiku. Abı buv dialekt, dostatnjo odnoho holovnoho seredovıšča, kolı dlja suržıka treba dva čı bôljše, de odne — je čı bulo dominantnım, ale osoba probujeʼ hovorıtı hınšım seredovıščom.
Osoba tak namohala sja dovestı, ščo nemaʼ mež [zhaduvav ranêše]. Vse bı ničoho, ale poltavsjki i luhansjki naležatj do odnoho narêččja — pôvdenno-sxôdnoho. Tobto osoba namohajeʼ sja dovestı xaotičnôstj, ale robıtj ce hetj navpakı.
2) Лісапет казатимуть і в Луганській області, люди, що там народились та помруть, та ніколи й не були в Полтаві, і в сім'ї нікого з Полтави, а ба. Лісапет. Лісапєд, ще може. Це за визначенням вже не є діалектом, бо це слово не притаманне цій території, то ж це або помилка, або суржик. Це не помилка
Očêkuvano, ščo osoba zabanıla mene. Ne zdıvuju sja, jakščo prodovžujeʼ vıkıduvatı emocijı i dodumuvatı tezı za mene. Ne vperše i ne vostannje.
Hadaju, ščo zaraz neseʼ sja, ce radše popularnôstj na multa, a javıšča jak kviz, bo možna «sja pomêrjatı». Tobto xtoʼsj možeʼ proxodıtı, ale prı cemu nikolı ne bačıtı samoho multa.
Tobto vže mova pro perevahı, a ne te, ščo vse ščo ne m/n pravo — до дупи? (:
Ale, jnm, ce pravıljnıj vısnovok — same svoji interesı, a ne m/n pravo, ščo je odın z instrumentôv — jeʼ prijoritetom. İ jakščo Kubanj nadastj vıhodu — ne baču prıčın vôdmovjatı sja vôd cjoho.
Sxože, ⟨Google⟩ šče ne onovıv sja, bo ⟨Wikipedia⟩¹ kaže, ščo zaraz nazıvajeʼ sja na čestj Hetjmana Pavla Skoropadsjkoho.
¹ uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%...
Možna prıbratı vsji movı, jak ja zrobıv same dlja ceho komenta. Natısjajıš na «hınši» i prıbırajıš.
Budeʼ śmêšno [ale ne zdıvuju sja], ščo deʼsj jeʼ strôčka, ščo zbırajeʼ bezmovni postı
Tobto bačımo povnu zakonomêrnôstj, čoho vzahalê nemaʼ v kırılıcjê. Tut ničoho dıvnoho nemaʼ, bo kırılıcja tupo kopija odnoho varijanta staroho grecjkoho pısjma. Nahadaju, grecjka mova — vzahalê ne slovjansjka. Tomu menê duže smêšno čıtatı, kolı kažutj, ščo kırılıcja zroblena pôd slovjansjki movı.
Ne te ščo ja protı, ale xtoʼsj z animatorôv javno ljubeʼ dvoxvostu.
No i tak, xoroša serija, bo bula šokolada, 😏.
Tut klasična situjacija, kolı osoba xoče butı na dvox stôljcjax z jakıxosj prıčın: z toboju i z kımosj [z odnım jêblanom], ale ne rozumêje, ščo tak ne robe. İronično, ale mı, jak krajına, ce vse tež proxodılı, ale ce ne znače, ščo podôbnıj mentalitet sered ljudu znık.
* ne vvažajeʼ sja. Tobto ce jak zô slovom «ubıvatı» — zazvıčaj majeʼ pohanıj smısl, ale v dekotrıx kontekstax — nê, ba navêtj navpakı.
Naprıklad ja za politiku Beneša ščodo moskaljôv i zavezenıx jımı na naši zemjı. A vı?
Očêkuvano, ščo osoba zabanıla. Ne zdıvuju sja, jakščo prodovžujeʼ dodumuvatı tezı za mene. Ne vperše i ne vostannje.
Povtorju sja. M/n prava po faktu nemaʼ, jakraz ocji tıšča dohovorôv — cêlkom, ščo v svoju čerhu možutj porušıtı sja sıloju i dobra rešta cêlkom z tım zhodıtj sja. Sıla jeʼ, a osj m/n pravo, ce jakraz niščo. Krašče apeluvatı ne do m/n prava, a do toho, ščo diktaturı z demokratijamı ne užıvajutj sja.
> СУМ-20 (він унормований лише до слова «покірно»)
Pro vsjak zaznaču, ščo vže [z kôncja 2023?] do «preferencija», ale sutjı ce ne mênjajeʼ, tak.
Tomu vzahalê ne baču smısla matı spravı z takımı, a podôbni kartınkı vıklıkajutj smêšok, a ne ščoʼsj pôdtrımatı. Bo v bôljšostjê vıpadkôv ce podajeʼ sja jak vôdmovıtı sja vôd moskovsjkoho, ale naspravdê ce agenda perejtı na zukrajınizovanu moskovsjku hepbernôvku.
Tomu pôd dekotri tlumı možna dôjtı do toho, ščo obovjazkovoho pravopısa ne majımo, jak ce jeʼ z angl. movoju, a tomu možna pısatı jak zavhodno, xex.
Čêtku krapku možeʼ postavıtı [i čoho vže dosıtj dovho ne robeʼ] Nacijonaljna komicija zô standartôv deržavnoji movı.
🧵
Sxože, skandinavsjkıj vplıv, bo, jakščo sja ne pomıljaju, Švecija i Norvegija take vže praktikujutj.
Em, povtorju sja, pravılo «9» vzahalê nepotrêbne. Ce poljsjka fijča v zahalomu — tam «cz» [naše ч] ne može butı z «i», tomu obovjazkovo «y». A «chips» spokôjno možutj zapısuvatı sja jak «чіпси».
Jak na mene, vže nê. Ščo zaraz bačımo, ce radše inercija byrokratijı i zvıčok.
Em, ce lıše v grecjkıx zapozıkax, prıčomu zazvıčaj na počatku prostoho slova. V hınšıx vıpadkax čıtajeʼ sja jak treba, vı ž ne majıte problem z «airhead»? No i jakščo na te pôšlo, to tam radše holosna + «r» ne tak čıtaje sja — i tut bajduže jakıj prıholosnıj pôslja.
Nareštê standartnıj handêl — v moʼmu vıpadku sutnistj.bsky.social — vedeʼ na sam profil, bo ranêše ne robılo i z cjoho dıvuvav sja. Ščodo nestandartnıx, to potrebı vže menše, bo to radše dlja oznakı spravžnostjı, np. jak ce jeʼ z \@5.ua \@playua.net \@kutok.io itd.
What could a "social internet" look like? Here's one example:
Try navigating to a bsky.social handle directly in your browser!
Now, it'll take you straight to the Bluesky profile. Your profile here is your home on the social internet.
Ja ne zovsjım pro strax. Jakščo muraxı opınılı sja v pomeškannjê, to jeʼ rizik, ščo ce ne vıpadkovıj odın, tož budeʼ dekotri morokı pozbutı sja jıx.
A pavukı zazvıčaj prosto pavukı — jıx lıše dekôljka, ne škôdnıkı itd.
Čomu «korov», a ne «korôv». Korotko, vôdsutnje javıšče ikavizma: uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%...
Jak vže kazav, menê, jak troxı znajomomu zô movoznavstvom vse ce dobre vıdno.
Osoba, sxože, vzahalê ne tjamıtj pro ščo kažeʼ. Tak, xtoʼsj z Poltavı budeʼ kazatı «korov», a ne «korôv», bo tam ikavizm ne rozvınuv sja, ce pošırjujeʼ sja i na hınši slova: voz, poroh, radostj. Tobto vže bačımo pevnu zakonomêrnôstj.
Jakščo prjamıj vôdpovêdnık, to kirilıceju ce bulo bı «тѵпоґрафія».
2. Tož vže očevıdno, ščo lıše «vı», bo tut /ı/ ne poxodıtj vôd [y], ščo jeʼ ohublenım [i]. Nêmecjkoju ce zapısujutj /ü/ jak v «müssen» abo /y/ jak v «Typografie», tobto v zaležnostjê poxoǯênnja. Tož… a vı nêmecjku učılı? (:
Pomêtjte — krımcjôv i ne lıše deportuvalı, abı provodıtı genocid. Tobto deportacija ≠ genocid, ale jak odın z intrumentôv. Dlja porôvnjannja deportaciju nêmcjôv i madjar čexamı možna sprıjmatı po-rôznomu, ale ce zazvıčaj vvažajeʼ sja genocidom, bo meta bulo ne znıščıtı, a tupo vıselıtı.
